Сумщина попрощалася з загиблим захисником
Розширені новини
Сумщина попрощалася з загиблим захисником
Життя ще одного Героя – сержанта КУЦЕНКА Сергія Івановича, який загинув на Ізюмському напрямку внаслідок ворожого обстрілу обірвалося у 44 роки.
Сергій Куценко народився 17 вересня 1977 року у Білопіллі. Закінчив місцеву загальноосвітню школу №2. Потім продовжив навчання у Білопільському професійно-технічному училищі. Після навчання була служба в армії. Повернувшись, працював водієм на різних підприємствах.
У 2014 році був мобілізований і протягом року боронив цілісність кордонів на сході держави. У 2015 році повернувся та продовжив працювати за фахом. У лютому 2020 року підписав контракт та поїхав у зону проведення антитерористичної операції. Був водієм. У Сергія Івановича залишилася донька Яна.
15 травня на центральній площі Білопілля зібралися сотні людей – рідні, близькі, друзі, знайомі, небайдужі земляки, представники місцевої громади, побратими, які прийшли провести в останню путь загиблого Героя та вклонитися його мужності й відвазі.
Чин похорону загиблого Героя звершив Благочинний Білопільського району Української Православної церкви Київського патріархату отець Петро Савонік
Стоячи на колінах, з національними прапорами, проводжали полеглого Героя його земляки.
Труну з тілом під траурну мелодію у супроводі оркестру пронесли на плечах до центрального кладовища, де й поховали.
«У нашій пам’яті Сергій залишиться назавжди веселим, життєрадісним, щирим, справжнім патріотом та… назавжди 44-річним Героєм. Своїм життям він захищав нас, українців, наше майбутнє. Слава Герою!» – зізналася крізь сльози Тетяна.
За 81 день повномасштабного вторгнення російських окупантів на територію України, Білопільська громада вже втратила 8 захисників.
Вічна пам’ять Герою!
Сергій Куценко народився 17 вересня 1977 року у Білопіллі. Закінчив місцеву загальноосвітню школу №2. Потім продовжив навчання у Білопільському професійно-технічному училищі. Після навчання була служба в армії. Повернувшись, працював водієм на різних підприємствах.
У 2014 році був мобілізований і протягом року боронив цілісність кордонів на сході держави. У 2015 році повернувся та продовжив працювати за фахом. У лютому 2020 року підписав контракт та поїхав у зону проведення антитерористичної операції. Був водієм. У Сергія Івановича залишилася донька Яна.
15 травня на центральній площі Білопілля зібралися сотні людей – рідні, близькі, друзі, знайомі, небайдужі земляки, представники місцевої громади, побратими, які прийшли провести в останню путь загиблого Героя та вклонитися його мужності й відвазі.
Чин похорону загиблого Героя звершив Благочинний Білопільського району Української Православної церкви Київського патріархату отець Петро Савонік
Стоячи на колінах, з національними прапорами, проводжали полеглого Героя його земляки.
Труну з тілом під траурну мелодію у супроводі оркестру пронесли на плечах до центрального кладовища, де й поховали.
«У нашій пам’яті Сергій залишиться назавжди веселим, життєрадісним, щирим, справжнім патріотом та… назавжди 44-річним Героєм. Своїм життям він захищав нас, українців, наше майбутнє. Слава Герою!» – зізналася крізь сльози Тетяна.
За 81 день повномасштабного вторгнення російських окупантів на територію України, Білопільська громада вже втратила 8 захисників.
Вічна пам’ять Герою!
