Третя неділя після П'ятидесятниці
Розширені новини
Третя неділя після П'ятидесятниці
З проповіді Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія в третю неділю після П’ятидесятниці:
«Чи є така людина, яка би зовсім не дбала про їжу, про пиття, про одяг та інші земні речі? Мабуть є такі, але їх зовсім небагато у порівнянні з числом тих, хто дбає про це. Але коли поставимо питання: чи є такі люди, які зовсім не дбають про відносини з Богом, про виконання Його закону, про душу свою, про досягнення Царства Божого? – то відповідь на це питання буде для всіх цілком очевидною: є такі, і їх дуже багато.
Скільки разів на день ми їмо і п’ємо? Немає такого дня в нашому житті, коли би ми хоча б один раз не робили цього. Так само кожен з нас щодня вдягається, змінюючи одяг свій відповідно до погоди та виду праці, турбуючись як про зручність, так і про чистоту. Але хіба кожен так само може сказати про себе: я щодня молюся Богу, щодня читаю слова Писання, щодня розмірковую про чистоту душі своєї, щоби бути одягненим у броню правди, мати на голові шолом спасіння, а в руках – щит віри та на ногах – взуття готовності благовістити мир Божий?
Якщо не будемо їсти й пити – помремо, тіло наше загине. Якщо не будемо належно вдягатися – спека чи холод зашкодять нам, підриваючи наше тілесне здоров’я. А хіба голод і спрага нашої душі за словом Божим – не шкодять нам? Хіба відсутність одягу добрих діл, відсутність броні чеснот – не залишає нас беззахисними перед жаром спокус чи холодом духовної нечутливості й байдужості?
Квіти не турбуються ні про що, але мають прекрасний вигляд без всякого власного зусилля і праці – то хіба не належить нам бути більшими, ніж рослини? Птахи не сіють і не жнуть, але споживають те, що зросло – то хіба нам не належить піднестися над життям тваринним?
Призначення рослин і тварин – у світі цьому, життя їхнє – тимчасове. А наше призначення простягається поза межі цього світу, бо життя наше – вічне. Тому Господь і закликає нас: ви турбуєтеся про тимчасове – але нехай ця турбота не переважає у вас турботи про вічне! Як душа людська більша за тіло, так нехай турбота про потреби душі переважає в вас турботу про потреби тіла!
Євангельськими настановами, які нині ми чуємо з Писання, не примушує нас Бог обрати – або дбай лише про тіло, або лише про душу, наприклад, якщо їси – то не можеш молитися, а якщо молишся – не можеш їсти. Навпаки, спонукає нас Спаситель всяку тимчасову річ, всяку справу земну поставити на служіння духовним потребам, підпорядкувати їм.
Перед споживанням їжі для тіла – помолись, прославляючи Бога, подякуй за дари земні, які Він подав для задоволення твоїх потреб, і цим ти наситиш також і душу свою спілкуванням з Господом, а не лише тіло – стравами. Поїв – будь вдячним Всевишньому, а не лише тим, хто приготував їжу, яка наситила тебе.
Прокинувся від сну – подбай про душу свою, щоби молитвою і спілкуванням із Богом зберегти її чистою і зодягнути в добрі справи, як ти дбаєш, щоби тіло твоє було чистим і одягненим. Лягаєш на спочинок нічний заради відновлення тілесних сил – то подбай про молитву і духовні міркування, щоби в них душа твоя черпала відновлення своїх сил і на день наступний, і заради вічності, як тіло черпає їх у нічному сні.
Отже, дорогі брати і сестри, через ті настанови, які ми чуємо сьогодні, Господь не закликає нас зовсім занедбати всі свої земні потреби, Він не закликає не трудитися або зовсім відкинути піклування про їжу, пиття чи одяг. Але Він закликає нас більше, ніж про все це дбаємо, дбати про потреби душі, приділяти більше уваги тому, що має цінність для вічності, аніж тому, що є тимчасовим.»
https://www.pomisna.info/uk/vsi-novyny/gospod-zaklykaye-nas-dbaty-pro-potreby-dushi-prydilyaty-bilshe-uvagy-tomu-shho-maye-tsinnist-dlya-vichnosti-anizh-tomu-shho-ye-tymchasovym-mytropolyt-epifanij/
У цей день Божественну Літургію у Свято-Воскресенському кафедральному соборі очолив керуючий Сумською єпархією архієпископ Мефодій у співслужінні духовенства собору.
«Чи є така людина, яка би зовсім не дбала про їжу, про пиття, про одяг та інші земні речі? Мабуть є такі, але їх зовсім небагато у порівнянні з числом тих, хто дбає про це. Але коли поставимо питання: чи є такі люди, які зовсім не дбають про відносини з Богом, про виконання Його закону, про душу свою, про досягнення Царства Божого? – то відповідь на це питання буде для всіх цілком очевидною: є такі, і їх дуже багато.
Скільки разів на день ми їмо і п’ємо? Немає такого дня в нашому житті, коли би ми хоча б один раз не робили цього. Так само кожен з нас щодня вдягається, змінюючи одяг свій відповідно до погоди та виду праці, турбуючись як про зручність, так і про чистоту. Але хіба кожен так само може сказати про себе: я щодня молюся Богу, щодня читаю слова Писання, щодня розмірковую про чистоту душі своєї, щоби бути одягненим у броню правди, мати на голові шолом спасіння, а в руках – щит віри та на ногах – взуття готовності благовістити мир Божий?
Якщо не будемо їсти й пити – помремо, тіло наше загине. Якщо не будемо належно вдягатися – спека чи холод зашкодять нам, підриваючи наше тілесне здоров’я. А хіба голод і спрага нашої душі за словом Божим – не шкодять нам? Хіба відсутність одягу добрих діл, відсутність броні чеснот – не залишає нас беззахисними перед жаром спокус чи холодом духовної нечутливості й байдужості?
Квіти не турбуються ні про що, але мають прекрасний вигляд без всякого власного зусилля і праці – то хіба не належить нам бути більшими, ніж рослини? Птахи не сіють і не жнуть, але споживають те, що зросло – то хіба нам не належить піднестися над життям тваринним?
Призначення рослин і тварин – у світі цьому, життя їхнє – тимчасове. А наше призначення простягається поза межі цього світу, бо життя наше – вічне. Тому Господь і закликає нас: ви турбуєтеся про тимчасове – але нехай ця турбота не переважає у вас турботи про вічне! Як душа людська більша за тіло, так нехай турбота про потреби душі переважає в вас турботу про потреби тіла!
Євангельськими настановами, які нині ми чуємо з Писання, не примушує нас Бог обрати – або дбай лише про тіло, або лише про душу, наприклад, якщо їси – то не можеш молитися, а якщо молишся – не можеш їсти. Навпаки, спонукає нас Спаситель всяку тимчасову річ, всяку справу земну поставити на служіння духовним потребам, підпорядкувати їм.
Перед споживанням їжі для тіла – помолись, прославляючи Бога, подякуй за дари земні, які Він подав для задоволення твоїх потреб, і цим ти наситиш також і душу свою спілкуванням з Господом, а не лише тіло – стравами. Поїв – будь вдячним Всевишньому, а не лише тим, хто приготував їжу, яка наситила тебе.
Прокинувся від сну – подбай про душу свою, щоби молитвою і спілкуванням із Богом зберегти її чистою і зодягнути в добрі справи, як ти дбаєш, щоби тіло твоє було чистим і одягненим. Лягаєш на спочинок нічний заради відновлення тілесних сил – то подбай про молитву і духовні міркування, щоби в них душа твоя черпала відновлення своїх сил і на день наступний, і заради вічності, як тіло черпає їх у нічному сні.
Отже, дорогі брати і сестри, через ті настанови, які ми чуємо сьогодні, Господь не закликає нас зовсім занедбати всі свої земні потреби, Він не закликає не трудитися або зовсім відкинути піклування про їжу, пиття чи одяг. Але Він закликає нас більше, ніж про все це дбаємо, дбати про потреби душі, приділяти більше уваги тому, що має цінність для вічності, аніж тому, що є тимчасовим.»
https://www.pomisna.info/uk/vsi-novyny/gospod-zaklykaye-nas-dbaty-pro-potreby-dushi-prydilyaty-bilshe-uvagy-tomu-shho-maye-tsinnist-dlya-vichnosti-anizh-tomu-shho-ye-tymchasovym-mytropolyt-epifanij/
У цей день Божественну Літургію у Свято-Воскресенському кафедральному соборі очолив керуючий Сумською єпархією архієпископ Мефодій у співслужінні духовенства собору.