Три євангелисти – Матфей, Марк і Лука – оповідають у Священному Писанні про подію Преображення Господнього, коли Господь наш Ісус Христос постав перед найближчими Своїми учнями у сяйві Божественного світла, явивши, що Він є істинний Син Божий, Який поєднав в одній божественній Особі дві природи – божественну й людську.
Господь преобразився перед апостолами для того, щоби закріпити в їхніх серцях віру в Нього як Спасителя. Ісус Христос, знаючи, що наближається час Його страждань і хресної смерті, і що свідки цього, Його учні, можуть спокуситися Його приниженням і засумніватися, мав пояснити учням тайну добровільних страждань і смерті і, таким чином, утвердити в них їхню віру.
«Господь явив їм Царство Своє, ‒ пояснює святий Єфрем Сирін, ‒ перед Своїм приниженням і честь свою перед безчестям Своїм, для того, щоб коли буде схоплений і розіп’ятий юдеями, вони знали, що Він розіп’ятий не через неміч, а через Своє благовоління, добровільно, задля спасіння світу».
Ще один важливий момент: преображаючись перед апостолами, Господь Ісус Христос свідчить також про первинність живого досвіду Богопізнання й Богоспілкування, акцентуючи на важливості преображення, духовної трансформації, оновлення. Без процесів преображення не може існувати істинне християнське життя. Лише змінюючись, відвертаючись від зла, ідучи шляхом святості, людина здатна пізнати Бога.
Тож свято Преображення – це день усвідомлення свого християнського покликання для кожного з нас. Преображення – це Божий заклик до нас, і нехай кожен особисто дасть на нього гідну відповідь своєю вірою та побожним життям.