Перша неділя Великого Посту. Торжество Православ'я
Розширені новини
Перша неділя Великого Посту. Торжество Православ'я
Торжество Православ’я звершується в перший Тиждень Великого посту у Неділю. Це свято було встановлене в Греції в IX ст., в пам`ять остаточної перемоги над ворогами православ`я – іконоборцями. Вчення про шанування ікон, засноване на святому писанні і затверджене звичаєм перших християн, до VIII ст. залишалося недоторканним. Але єресь іконоборства, що з`явилася в самій Греції, поширилася по багатьох країнах. Церква Божа піддалася гонінню, більшому ніж від язичників. Більше 100 років лилися сльози і невинна кров істинно православних, які боролися за право зображувати на іконах Господа Нашого Ісуса Христа, Божу Матір і святих, а також молитися перед іконами. Цих православних садили у в`язниці, піддавали мукам і страчували. Чесні ікони та мощі святих спалювалися.
Після VII Вселенського Собору (787 р.), що закріпив шанування ікон, настало послаблення гонінь, але тільки в середині IX ст. було звільнено з темниці і ув`язнення іконошанувальників і повернуті на колишні посади, а іконоборцями запропоновано було або залишити свою оману, або припинити церковне служіння. Христолюбива цариця Феодора оголосила: “Хто не вшановує зображення Господа нашого, Його Пресвятої Матері і всіх святих, нехай буде проклятий!”
Вибраний Патріархом Константинопольським Мефодій, встановив тоді ж особливе святкове богослужіння. Православ`я було урочисто відновлено на службі в Софійському соборі в Константинополі в першу неділю Великого посту, яке припало в 843 р. на 19 лютого. Так з`явилося святкування і особливий чин, званий Торжеством Православ`я. У XII і XIV ст. ця служба була значно доповнена за рахунок включення інших текстів, що зображають головні догмати християнства. Ця служба являє собою торжество церкви над усіма коли-небудь існуючими єресями і розколами. У ньому стверджується не тільки православне вчення про іконовшанування, а й усі догмати і постанови семи Вселенських Соборів. Благословляє не тільки іконошанувальників, але і всіх, хто живе, тих, хто відійшов до Господа у вірі та благочесті отців.
Після VII Вселенського Собору (787 р.), що закріпив шанування ікон, настало послаблення гонінь, але тільки в середині IX ст. було звільнено з темниці і ув`язнення іконошанувальників і повернуті на колишні посади, а іконоборцями запропоновано було або залишити свою оману, або припинити церковне служіння. Христолюбива цариця Феодора оголосила: “Хто не вшановує зображення Господа нашого, Його Пресвятої Матері і всіх святих, нехай буде проклятий!”
Вибраний Патріархом Константинопольським Мефодій, встановив тоді ж особливе святкове богослужіння. Православ`я було урочисто відновлено на службі в Софійському соборі в Константинополі в першу неділю Великого посту, яке припало в 843 р. на 19 лютого. Так з`явилося святкування і особливий чин, званий Торжеством Православ`я. У XII і XIV ст. ця служба була значно доповнена за рахунок включення інших текстів, що зображають головні догмати християнства. Ця служба являє собою торжество церкви над усіма коли-небудь існуючими єресями і розколами. У ньому стверджується не тільки православне вчення про іконовшанування, а й усі догмати і постанови семи Вселенських Соборів. Благословляє не тільки іконошанувальників, але і всіх, хто живе, тих, хто відійшов до Господа у вірі та благочесті отців.