Війна принесла смерть, біль, руйнування і постійну тривогу. Сьогодні у Кролевці було перепоховано останки нашого захисника, який віддав своє життя і був захоронений у Бучі.
Якщо ми поставимо собі питання, за що гинуть наші воїни, то відповідь є очевидною. У всіх на слуху є Буча, Ірпінь, Ізюм і інші наші міста і села. Наші захисники гинуть за те, щоб ті звірства не ширились далі, вони віддають свої життя за свою землю, рідних і близьких. Це є проявом любові, яка є понад усе.
Сьогодні ми згадуємо ті події, коли Господь добровільно іде на хресну смерть. Навіщо Творець іде на приниження, страждання, проливає свою кров на хресті за своє творіння, людей які переступили закон і не слухають свого Творця? Він іде з любові до людей, як батько не залишає своїх дітей, хоч вони і не послухались його. Спаситель приносить Себе в жертву, щоб ми мали життя вічне.
Так і наші воїни віддають свої життя, щоб зберегти життя багатьох, це і є проявом любові. Господь сказав: "хто вірує в Мене, діла які Я творю і він створить і більше цих створить, тому що Я до Отця Мого іду. І коли чого попросите у Отця в ім'я Моє, те зроблю..."
Тому ми молимось за наших захисників, щоб Господь зберіг їхнє життя, а тих, хто віддав своє життя за нас з вами, щоб упокоїв у Царстві Небеснім.
Вічна слава і вічна пам'ять героям