Як вшановують спочилих на Радоницю?
Розширені новини
Як вшановують спочилих на Радоницю?
Насамперед, Церква закликає вірних протягом поминальних днів вшанувати померлих рідних і ближніх щирою молитвою. Церква молиться за здоров’я живих та за упокій померлих, тому що у Бога немає мертвих – «Бо в Нього всі живі» (Лк. 20: 38).
В день Радониці, у вівторок, у наших храмах будуть звершуватись панахиди, під час яких ми молитовно згадуватимемо душі померлих. Приносьте записки з іменами ваших спочилих родичів, вони будуть зачитуватися священнослужителями під час богослужіння. Можна також за упокій спочилих замовити сорокоуст – особливе церковне молитовне поминання християнина протягом сорока літургій. Завжди вітаються діла милосердя і допомога нужденним в памʼять про спочилих.
На поминальні дні також існує давня традиція відвідувати місця поховання померлих родичів. Місця поховань для християн є особливо шанованими. Нагадаємо, що історично цвинтарем називалася освячена територія навколо православного храму, а, отже, поведінка на кладовищі, як і в храмі, має бути відповідною.
Слово «цвинтар» має лексичне значення місця спочинку: від грец. κοιμητήριον – «місце спочинку», κοιμούμαι – «спати». Отже, цвинтар, або кладовище, – це таке місце, де покладені тіла покійних для спочинку, очікуючи часу Другого пришестя Господнього та загального воскресіння померлих. Не варто в таких місцях спочинку влаштовувати галас, сварки, з’ясовувати стосунки тощо. На кладовищі також не варто організовувати «застіль» із їжею та алкоголем, це не місце для пікніків.
Іноді на могили приносять штучні квіти, та, на жаль, ця довговічна краса стає ще більш довговічною загрозою для довкілля, для нас із вами, наших дітей. Пластикові і синтетичні тканинні квіти розкладаються у ґрунті десятки й сотні років, забруднюючи довкілля і становлячи загрозу для творінь Божих: рослин, тварин та людей. Тому Церква закликає відмовитись від штучних вінків. Натомість, навідуючи могили близьких, принесіть живі квіти або висадіть саджанці, які зеленітимуть і цвістимуть довгий час, милуючи око. Краще на місцях спочинку близьких зробити зелений парк, аніж токсичне сміттєзвалище!
Вшановуючи пам՚ять спочилих рідних, пам’ятайте: душі наших померлих близьких не потребують матеріальних нагород. Найкращим виявом пам’яті та любові до них будуть ваші відкриті серця, щира молитва за упокій душі та справи милосердя. Царство Небесне, вічна пам‘ять і вічний спокій усім, хто упокоївся у вірі та надії на Воскресіння!
Насамперед, Церква закликає вірних протягом поминальних днів вшанувати померлих рідних і ближніх щирою молитвою. Церква молиться за здоров’я живих та за упокій померлих, тому що у Бога немає мертвих – «Бо в Нього всі живі» (Лк. 20: 38).
В день Радониці, у вівторок, у наших храмах будуть звершуватись панахиди, під час яких ми молитовно згадуватимемо душі померлих. Приносьте записки з іменами ваших спочилих родичів, вони будуть зачитуватися священнослужителями під час богослужіння. Можна також за упокій спочилих замовити сорокоуст – особливе церковне молитовне поминання християнина протягом сорока літургій. Завжди вітаються діла милосердя і допомога нужденним в памʼять про спочилих.
На поминальні дні також існує давня традиція відвідувати місця поховання померлих родичів. Місця поховань для християн є особливо шанованими. Нагадаємо, що історично цвинтарем називалася освячена територія навколо православного храму, а, отже, поведінка на кладовищі, як і в храмі, має бути відповідною.
Слово «цвинтар» має лексичне значення місця спочинку: від грец. κοιμητήριον – «місце спочинку», κοιμούμαι – «спати». Отже, цвинтар, або кладовище, – це таке місце, де покладені тіла покійних для спочинку, очікуючи часу Другого пришестя Господнього та загального воскресіння померлих. Не варто в таких місцях спочинку влаштовувати галас, сварки, з’ясовувати стосунки тощо. На кладовищі також не варто організовувати «застіль» із їжею та алкоголем, це не місце для пікніків.
Іноді на могили приносять штучні квіти, та, на жаль, ця довговічна краса стає ще більш довговічною загрозою для довкілля, для нас із вами, наших дітей. Пластикові і синтетичні тканинні квіти розкладаються у ґрунті десятки й сотні років, забруднюючи довкілля і становлячи загрозу для творінь Божих: рослин, тварин та людей. Тому Церква закликає відмовитись від штучних вінків. Натомість, навідуючи могили близьких, принесіть живі квіти або висадіть саджанці, які зеленітимуть і цвістимуть довгий час, милуючи око. Краще на місцях спочинку близьких зробити зелений парк, аніж токсичне сміттєзвалище!
Вшановуючи пам՚ять спочилих рідних, пам’ятайте: душі наших померлих близьких не потребують матеріальних нагород. Найкращим виявом пам’яті та любові до них будуть ваші відкриті серця, щира молитва за упокій душі та справи милосердя. Царство Небесне, вічна пам‘ять і вічний спокій усім, хто упокоївся у вірі та надії на Воскресіння!