5 січня - Навечір՚я Різдва Христового і Навечір՚я Богоявлення
Розширені новини
5 січня - Навечір՚я Різдва Христового і Навечір՚я Богоявлення
Святвечорів у нас два – Різдвяний і Хрещенський (Навечір՚я Різдва Христового і Навечір՚я Богоявлення). Обидва ці дні окреслюють особливий час приготування до великих свят, означають переддень церковного торжества. Різдвяний та Хрещенський святвечори є дуже схожими за богослужінням, адже до другої половини ІV століття святкування Різдва Христового і Богоявлення на Сході звершувалося в один день. А потім святкування події Різдва Христового було виокремлене і перенесене на інший день з метою підкреслити значення народження по плоті Сина Божого.
Ці святвечори схожі не лише за богослужіннями, а й за традиціями: віряни дотримуються посту, після богослужіння збираються усією родиною на святу вечерю, неодмінним атрибутом якої є кутя. В ці дні було прийнято ходити на гостини, аби привітати знайомих і сусідів зі святом, зокрема через колядки і щедрівки.
Але Навечір՚я Богоявлення має унікальну особливість: в цей день, після Божественної літургії, священнослужителі звершують особливий Чин великого водосвяття. За церковним уставом, цей чин звершується лише двічі на рік з нагоди Хрещення Господнього: у Хрещенський святвечір і в сам день свята Богоявлення. Ця освячена під час виголошення особливих молитов вода зветься агіасмою – великою святинею, хрещенською, або богоявленською святою водою. Вона є носієм благодаті Божої та вшановуються і вживається відповідно. Повернувшись із храму, вірні окроплюють святою водою власні оселі та рідних, споживають її з вірою на зцілення душевних і тілесних хвороб.
5 січня, у Навечір՚я Богоявлення, освячення води звершується зазвичай у храмах, а наступного дня, 6 січня – також і на відкритих водоймах чи джерелах. Це теж пов՚язане із давньою традицією: у минулому в Навечір’я Богоявлення звершували хрещення оголошених – тих, хто готувався прийняти Таїнство Хрещення. А Єрусалимська Церква встановила традицію на Богоявлення звершувати урочистий хід на річку Йордан і освячувати воду там – на спомин про подію Хрещення Спасителя. Тому нині ми звершуємо Велике водосвяття двічі. Але вся освячена вода в ці дні є агіасмою, великою святинею. Нехай вона допомагає нам у нашому очищенні, оновленні та освяченні, щоб отримати благословення Господнє у цьому житті та осягнули блаженне життя у вічності!
Ці святвечори схожі не лише за богослужіннями, а й за традиціями: віряни дотримуються посту, після богослужіння збираються усією родиною на святу вечерю, неодмінним атрибутом якої є кутя. В ці дні було прийнято ходити на гостини, аби привітати знайомих і сусідів зі святом, зокрема через колядки і щедрівки.
Але Навечір՚я Богоявлення має унікальну особливість: в цей день, після Божественної літургії, священнослужителі звершують особливий Чин великого водосвяття. За церковним уставом, цей чин звершується лише двічі на рік з нагоди Хрещення Господнього: у Хрещенський святвечір і в сам день свята Богоявлення. Ця освячена під час виголошення особливих молитов вода зветься агіасмою – великою святинею, хрещенською, або богоявленською святою водою. Вона є носієм благодаті Божої та вшановуються і вживається відповідно. Повернувшись із храму, вірні окроплюють святою водою власні оселі та рідних, споживають її з вірою на зцілення душевних і тілесних хвороб.
5 січня, у Навечір՚я Богоявлення, освячення води звершується зазвичай у храмах, а наступного дня, 6 січня – також і на відкритих водоймах чи джерелах. Це теж пов՚язане із давньою традицією: у минулому в Навечір’я Богоявлення звершували хрещення оголошених – тих, хто готувався прийняти Таїнство Хрещення. А Єрусалимська Церква встановила традицію на Богоявлення звершувати урочистий хід на річку Йордан і освячувати воду там – на спомин про подію Хрещення Спасителя. Тому нині ми звершуємо Велике водосвяття двічі. Але вся освячена вода в ці дні є агіасмою, великою святинею. Нехай вона допомагає нам у нашому очищенні, оновленні та освяченні, щоб отримати благословення Господнє у цьому житті та осягнули блаженне життя у вічності!