Митрополит Епіфаній закликає вірян протистояти гордині та плекати смирення
Розширені новини
Митрополит Епіфаній закликає вірян протистояти гордині та плекати смирення
Предстоятель Православної Церкви України, Митрополит Епіфаній, звернувся до вірян із духовним повчанням, основаним на притчі про фарисея і митаря. У своєму зверненні, опублікованому в соціальних мережах, він наголосив на важливості боротьби з гординею та культивування смирення в серцях віруючих.Митрополит Епіфаній підкреслив небезпеку самовозвеличення та вивищення себе над іншими, вказуючи на те, що такі почуття суперечать любові до ближнього і можуть призвести до серйозних гріхів. Він зазначив, що навіть геноциди і війни часто беруть початок там, де бракує любові і панує гординя.
“Не той достойний, хто сам себе хвалить, але кого хвалить Господь”, – процитував Предстоятель апостола Павла, закликаючи вірян зосередитися на розвитку смирення та любові замість самовихваляння.
Митрополит Епіфаній нагадав, що справжню оцінку людським вчинкам, думкам і мотивам дає лише Бог, і тому немає потреби хвалитися перед іншими. Він закликав віруючих до самоаналізу та духовного зростання, наголошуючи на важливості внутрішньої роботи над собою.
Це звернення є частиною постійної духовної настанови Предстоятеля ПЦУ, спрямованої на зміцнення віри та морального стану українських християн.
"Притчею про фарисея і митаря Спаситель застеріг нас від гордині та осуду. «Всякий, хто підноситься, принижений буде, а хто принижує себе, піднесеться» (Лк. 9: 14).
Самовозвеличення, вивищення себе над іншими веде до гріха, адже воно є протилежністю любові до ближніх, породжуючи зневагу, образи, утиски, а часом – і набагато гірші злочини. Адже геноциди і війни так само нерідко беруть свій початок саме там, де немає любові, а є гординя і зневага до людських життів.
«Не той достойний, хто сам себе хвалить, але кого хвалить Господь» (2 Кор. 10: 18), – пише святий апостол Павло. Справді, у своїх серцях ми маємо протистояти гордині й самовозвеличенню, і навпаки, плекати у них смирення, вчитися любові.
Адже немає сенсу в тому, щоби хвалитися: люди навколо бачать наші вчинки, а ще краще їх бачить Господь – разом із нашими думками, переживаннями, мотивами. І справді гідній людині немає потреби розповідати про себе хороше, бо правдиву, цілком неупереджену і остаточну оцінку нашим ділам дає лише Бог."