Які настанови Священне Писання дає молодим людям?Священне Писання, або Біблія, – це унікальне зібрання книг, яке не втрачає своєї актуальності, досконалості та значущості протягом тисячоліть. І в цих книгах, що складають Біблію (а їх, нагадаємо, разом 77, де 50 книг Старого Завіту і 27 – Нового) містяться безліч важливих настанов, порад, повчань, вказівок, підказок та рекомендацій для кожної людини, незалежно від її віку, освіти, соціального стану, життєвого досвіду тощо.

Тому й називають Біблію Книгою книг, бо кожне слово у Священному Писанні – на вагу золота, кожне – важливе й корисне. Біблію мало прочитати один раз, кожна її притча, поезія чи висловлювання – невичерпні у глибині своїх сенсів. Тому й кожна людина, читаючи Писання у різні періоди свого життя, в різних життєвих ситуаціях щоразу буде черпати з його настанов щось нове, «своє», актуальне, важливе і корисне. Не виключенням є і молодь.

Безліч дуже конкретних порад і настанов Біблія дає молодим людям – не лише про віру, а й про вибір друзів, партнерів, коханих, про ставлення до батьків, про навчання і вибір праці, про різноманітні духовні і моральні проблеми, про відповідальність і ставлення до майбутнього.

Однією з найбільш упізнаваних біблійних цитат є настанова святого апостола Павла до свого учня, духовного сина Тимофія: «Нехай ніхто не гордує твоєю молодістю: але будь взірцем для вірних у слові, в житті, в любові, в дусі, у вірі, в чистоті» (1 Тим. 4: 12). Святий апостол не радить юнакові зачекати, змужніти чи набратися певного досвіду, а закликає його вже в молодості бути прикладом для інших, взірцем для вірних.

Багато біблійних осіб, про яких нам оповідає Писання, саме у молодому віці, з юних літ прийняли своє покликання, з Божою допомогою робили правильний вибір і в різних складних ситуаціях ухвалювали неординарні, але важливі, доленосні рішення.

Так, згадаймо про юного пастуха Давида, який постає перед кремезним воїном Голіафом, не маючи ані військової сили, ані інших земних переваг. Він має лише велику довіру до Бога, яка й дозволяє йому вистояти навіть перед величезною загрозою. У Давиді бачимо приклад молодої людини, яка не дозволяє зовнішнім обставинам визначати межі своєї віри, своїх можливостей.

Приклад юнака Даниїла оповідає нам про те, як, опинившись далеко від рідної землі, громади, родини та звичного середовища, не втратити свою ідентичність, не самоізолюватися, не стати ворогом для оточуючих і не зневіритись. Історія багатого юнака, який приходить до Ісуса Христа із запитанням про вічне життя, буде особливо актуальною для молоді, яка володіє щедрими земними благами й можливостями і запитує себе: а що насправді має бути найвищою цінністю мого життя?

Приклади апостолів Фоми та Іоана вчать, що не можна бути сліпими у вірі, що не варто боятися шукати правду й істину, а також про те, як залишатися вірними навіть тоді, коли це складно і небезпечно і що справжня віра виявляється не у словах, а на ділі.

Молодість у біблійному розумінні постає не просто як певний період дорослішання, навчання чи вияву самостійності. Це час особливого духовного становлення людини, коли вона обирає своє життєве покликання, формує й утверджує переконання, робить важливий свідомий вибір між добром і злом, між свободою і рабством, між вседозволеністю і відповідальністю, визначаючи такими чином своє місце у світі та місце Бога у своєму серці.

Читайте Біблію, зберігайте у серці її настанови і з їхньою допомогою робіть правильний вибір!