30 жовтня - священномученика Зіновія, єпископа Егейського, та його сестри, мучениці Зіновії
В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!
Дорогі брати і сестри! 30 жовтня ми вшановуємо священномученика Зіновія, єпископа Егейського, та його сестру, мученицю Зіновію. Їхня вірність Христові виявилася задовго до мученицьких страждань: вони роздали успадковане майно нужденним, служили людям, полегшували чужий біль. Перш ніж віддати за Христа своє життя, вони щодня віддавали ближнім свою любов. Це важливий урок і для нас: віра зміцнюється тоді, коли ми живемо за нею. Коли ділимося хлібом, відвідуємо хворого, підтримуємо знесиленого, наше серце вчиться любити Бога більше, ніж власний добробут.
Перед судом святому Зіновію запропонували зберегти життя ціною зречення Христа. Але для нього життя було нерозривно пов’язане з Тим, Хто дарував йому і земне буття, і надію на воскресіння. Його відповідь виростала з любові до Спасителя. Так само й Зіновія, побачивши страждання брата, відкрито засвідчила свою віру. Уявімо, скільки мужності потрібно, щоб наблизитися до того, від кого всі зі страху відступають. Її приклад спонукає нас запитати себе: чи залишаємося ми поруч із людиною, коли її спіткало горе? Чи вистачає нам любові підтримати того, чий біль порушує наш спокій і вимагає від нас часу, сил та жертовності?
Сьогодні ми також потребуємо цієї вірності. Вона потрібна нашим захисникам, родинам, які чекають своїх рідних, людям, виснаженим війною, і кожному, хто бореться зі зневірою. Не завжди ми можемо усунути чуже страждання, але можемо розділити його: вислухати, допомогти, помолитися, не залишити людину саму. Просімо Господа за молитвами святих Зіновія і Зіновії дати нам милосердне серце, мужність чинити правду та силу залишатися вірними Христові у щоденних справах. Нехай наша віра буде підтримкою для ближніх, а наша любов допомагає їм відчути, що Бог їх не покинув. Амінь.