Ім’я Марія в перекладі з грецької мови значить «Госпожа». «Різдво Твоє, Богородице Діво, радість звістило всій вселеній: з Тебе бо засяяло Сонце правди – Христос Богу наш, і, зруйнувавши клятву, Він дав благословення і, перемігши смерть, дарував нам життя вічне» такими радісним піснеспівом і величанням: «Величай, душе моя, преславне народження Божої Матері» українські православні християн прославляють преславне народження Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії. Душа радіє, серце і вуста співають.

Наповнюйтеся Духом, повчаючи самi себе псалмами та славословленнями i пiснеспiвами духовними, спiваючи i прославляючи в серцях ваших Господа, дякуючи завжди за все Боговi й Отцевi, в iм’я Господа нашого Iсуса Христа (Еф.5:18-20). Такими словами звертається до нас Господь через Святого славного і всехвального первоверховного апостола Павла. До цих слів хочеться тільки додати і прославляючи та величаючи Матір Божу. Адже преславне її народження, виховання Господа, постійне служіння і прославлення Бога як на небі так і на землі та постійна Її допомога і заступництво всім людям не може залишити без уваги православних християн. Тим більше давайте згадаємо, що молитву “Достойно є‚ і це є істина‚ славити Тебе‚ Богородицю‚ Присноблаженну і Пренепорочну і Матір Бога нашого”, дав сам Святий всехвальний Архангел Гавриїл, промовляючи, що на небесах так прославляють Матір Божу.

А тепер давайте детальніше коротко розглянемо події свята преславного народження Божої Матері. Ще патріархам ізраїльського народу неодноразово давалося Богом звістку про народження в народі ізраїльському Месії - Спасителя світу. Тому бездітність вважалася у євреїв тяжким нещастям, і на людей, які не мають дітей, євреї дивилися як на великих грішників. Тому і благочестиві Іоаким і Анна довгий час сумували і плакали, що у них немає дітей.

Одного разу у велике свято Іоаким приносив в Єрусалимському храмі дари Господу Богу; разом з Іоакимом - священиком храму - і всі ізраїльтяни приносили свої дари в жертву Богу. Бувший в той час Первосвященик Іссахар не захотів прийняти дарів Іоакима, тому що він був бездітним. Але Господь бажаючи з'явитися на землі і пожити з людьми, обрав саме їх - святих праведників Іоакима і Анну і дарував їм благодать Свою: народити Дочку, через Яку буде дано спасіння для всього світу. Так Бог вподобав, щоб на початку новозавітної благодаті був створений нерукотворний храм - Пречиста, Преблагословенна Діва Марія.

Діва Богородиця народилась з роду архієрейського. Батько її, святий праведний Іоаким, був сином Варпафіра, за походженням від сина царя Давида Нафана, а мати її, свята праведна Анна, була дочкою священика Матфана з племені Аарона. Таким чином, Пречиста Діва по батькові була роду царського, а по матері - архієрейського. Але батьки Пресвятої Богородиці більш були відомі не своїм царським походженням, а смиренням і милосердям. Все їхнє життя було пройняте любов'ю до Бога і людей. Але в різдві Пресвятої Богородиці благородство царського і архієрейського походження заслужило ще більшу повагу від цнотливості святих Її батьків, бо Пресвята Діва народилася від цнотливих батьків, що вище всякого благородства. Пресвята Богородиця стала тією людиною яка "не від крові, не від похоті плотської, не від хотіння чоловічого, а від Бога народилися" (Лк.1: 13).

Місцем, де народилася Преблагословенна Діва, було невелике місто в землі Галілейській Назарет; найменування це означає - квітуче, огороджене, увінчане і сокровенне місце, і все це ясно прообразує Пресвяту Діву. Пам'ятаючи про свою обіцянку принести в дар Богу народженого немовляти, батьки берегли Діву Марію як зіницю ока, знаючи, за особливим одкровенням Божим, що Вона буде світлом всьому світу і оновленням єства людського. Тому вони виховували Її з такою ретельною обачністю, яка личила Тій, Яка мала бути Матір'ю Спасителя нашого. Вони любили Її не тільки як дочку, настільки довгий час очікувану, а й шанували як Госпожу свою, пам'ятаючи ангельські слова, сказані про Неї, і передбачивши духом, що має над нею відбутися.