Сумська область створена 10 січня 1939 року. Вона розташована в північно-східній частині України. На півночі та сході межує з Брянською, Курською, Бєлгородською областями Росії, на півдні та південному сході – з Полтавською і Харківською, на заході – з Чернігівською областями України.

Заселення території сучасної Сумщини розпочалося приблизно 15 тисяч років тому. Неодноразово на території області археологи знаходили знаряддя праці первісних мисливців на мамонтів доби пізнього палеоліту. В неолітичну добу наша земля була заселена мисливсько-рибальськими племенами. В добу бронзи (кінець ІІІ – початок І тис. До Різдва Христового) на території сучасної Сумщини жили землеробсько-скотарські племена. З появою на Наддніпрянщині заліза, приблизно у VІІІ столітті до Різдва Христового, майже усю територію області займали осілі племена скіфів-землеробів. А з перших століть до Різдва Христового вся територія області входила до складу земель, на яких проживали ранні слов’янські племена. Пізніше ці землі входили до складу Київської Русі. На Сумщині відомо понад 80 давньоруських городищ, зокрема літописні Ромни, Вир, В’яхань, Путивль, Попаш, Глухів, Зартий. Нашому краю, його людям, подвигам і славі, помилкам і поразкам присвячено найвидатнішу пам’ятку Київської Русі “Слово о полку Ігоревім”.

На початку двадцятих років ХІІІ століття переважна більшість прадавніх городищ була знищена монголо-татарами. В 50-60 роках ХІVстоліття наш край входив до складу Великого Князівства Литовського, Речі Посполитої, пізніше – Росії. Кожна з цих держав хотіли захопити землі нинішньої Сумщини.

Славу Київської Русі намагався відродити Богдан Хмельницький. У роки Визвольної війни і до смерті гетьмана існувала українська держава до складу якої частково входила й територія Сумщини. Цими землями проходило військо гетьмана Івана Виговського. Саме тут, під Конотопом, відбулася знаменита Соснівська битва в якій українська армія перемогла російську. В 1708-1709 роках населення Сумщини опинилось у центрі боротьби гетьмана Івана Мазепи з російським царем Петром І. На Сумщині цар проводив численні репресії, власноручно здійснював страти, зокрема в Лебедині. Після руйнування гетьманської столиці Батурина столицею Гетьманської України став Глухів.

Відзначалася Сумщина й високим рівнем освіти. Не випадково саме тут, у селі Попівка Сумського повіту, наприкінці ХVІІІ століття просвітитель О.О. Паліцин заснував знамениту “Попівську академію”.

З Сумщиною пов’язана діяльність Я.А Марковича, О.М. Марковича, М.Д. Ханенка, М.А. Маркевича, Д. Туптала (митрополита Дмитра Ростовського). Міста Суми, Лебедин, Охтирку, село Боромлю відвідував Г. С. Сковорода. М. В. Гоголь згадує Глухів у повістях “Тарас Бульба” та “Страшна помста”, а Ромни – в повісті “Майська ніч”. У 50-х роках ХІХ століття в Конотопі, Локотках, Кролевці побувала Марко Вовчок. У 1845 році та 1859 році Сумщину відвідував Т. Г. Шевченко і свої враження від краю відтворив у повістях “Наймичка”, “Капітанша”, в “Щоденнику” та ряді творів образотворчого мистецтва.

Значний вклад у розвиток культури внесли уродженці Глухова композитори М.С. Березовський та Д.С. Бортнянський, художник і педагог А.П. Лосенко, видатним явищем у галузі живопису була творчість уродженця Ромен Г.А. Стеценка. На Сумщині працювали архітектори Д. Кваренгі, П. А. Ярославський, О.О. Паліцин.

Сумщина – батьківщина багатьох відомих діячів науки й культури: філософа і критика М.О. Антоновича, фізиків А.Ф. Йоффе, Б.Г. Лазарева, О.Я. Усикова, астрофізика Й.С. Шкловського, геолога і палеонтолога О. О. Борисяка, вченого в галузі машинобудування В.О. Добровольського, фізіолога В.Ю. Чаговця, літературознавців А.П. Шамрая, Л.М. Новиченко та П.М. Попова, історика мистецтва Ф.Л. Ернста, філолога О.О. Потебні, астронома О.М. Савича, поетів П.А. Грабовського та Я.І. Щоголіва, істориків О.М. Лазаревського і О.М. Романовського, мистецтвознавця С.А. Таранушенко, педагогів А.С. Макаренка та Т.Г. Лубенця, бібліографа С.І. Пономарьова, живописця й педагога М.І. Мурашка, художника Г.І. Нарбута. На Сумщині народилися письменники Остап Вишня, Пантелеймон Куліш, Іван Багряний, Олександр Олесь, П. Капельгородський, Я.А. Мамонтов, М.Д. Бажанов, Д.Г. Білоус, П.М. Воронько, П. Ключина, П. Кочура, О. Палажченко, О. Ющенко. Значний вклад у розвиток мистецтва внесли артисти Д.С. Антонович (Будько), П.С. Білинник, Б.Р. Гмиря, В.С. Яременко, скульптори М. Лисенко та І. Кавалерідзе, художники В.Г. та Ф.І. Кричевські.

Сумська єпархія Української Православної Церкви (Православної Церкви України) є складовою частиною автокефальної Помісної Української Православної Церкви (Православної Церкви України), утвореної згідно рішення Вселенського Патріархату та Об'єднавчого собору 15 грудня 2018 р.