ГОЛОВНА · ЄПАРХІЯ · БІБЛІОТЕКА · СТАТТІ · ФОТО ГАЛЕЛРЕЯ · МОЛОДІЖНЕ БРАТСТВО · ДОПОМОГТИ НАМ · ДОПОМОГА НА БУДІВНИЦТВО · КАЛЕНДАР · ПОШУК · КОНТАКТSaturday, July 22, 2017
Навігація
ГОЛОВНА
ЄПАРХІЯ
БІБЛІОТЕКА
СТАТТІ
ФОТО ГАЛЕЛРЕЯ
МОЛОДІЖНЕ БРАТСТВО
ДОПОМОГТИ НАМ
ДОПОМОГА НА БУДІВНИЦТВО
КАЛЕНДАР
Посилання
ПОШУК
КОНТАКТ
Архів файлів
FAQ
Зворотній зв'язок
Зараз на сайті
Гостей: 1
На сайті немає зареєстрованих користувачів

Користувачів(всього): 181
Рекрут: kirsvetakana97
Всі статті
Проповіді
Мистецтво
Статистика
Богослів'я
Суми і Сумщина
Історія Церкви
Релігія - Політика
Християнські свята
Магія, астрологія, окультизм
Піст у житті християнина
Останні статті
Ворожі до українства...
ЕТНІЧНА СПЕЦИФІКА ГО...
ПРАВОСЛАВНА УКРАЇНСЬ...
ОПІУМ ЧИ ІСТИНА?
УКРАЇНСЬКЕ СЕЛО НАПЕ...
Наші друзі
Відомості про єпархію

Сумська єпархія Української Православної Церкви Київського Патріархату.
Короткі відомості.

Сумська область створена 10 січня 1939 року. Вона розташована в північно-східній частині України. На півночі та сході межує з Брянською, Курською, Бєлгородською областями Росії, на півдні та південному сході – з Полтавською і Харківською, на заході – з Чернігівською областями України.
     Заселення території сучасної Сумщини розпочалося приблизно 15 тисяч років тому. Неодноразово на території області археологи знаходили знаряддя праці первісних мисливців на мамонтів доби пізнього палеоліту. В неолітичну добу наша земля була заселена мисливсько-рибальськими племенами. В добу бронзи (кінець ІІІ – початок І тис. До Різдва Христового) на території сучасної Сумщини жили землеробсько-скотарські племена. З появою на Наддніпрянщині заліза, приблизно у VІІІ столітті до Різдва Христового, майже усю територію області займали осілі племена скіфів-землеробів. А з перших століть до Різдва Христового вся територія області входила до складу земель, на яких проживали ранні слов’янські племена. Пізніше ці землі входили до складу Київської Русі. На Сумщині відомо понад 80 давньоруських городищ, зокрема літописні Ромни, Вир, В’яхань, Путивль, Попаш, Глухів, Зартий. Нашому краю, його людям, подвигам і славі, помилкам і поразкам  присвячено найвидатнішу пам’ятку Київської Русі “Слово о полку Ігоревім”.
     На початку двадцятих років ХІІІ століття переважна більшість прадавніх городищ була знищена монголо-татарами. В 50-60 роках ХІVстоліття наш край входив до складу Великого Князівства Литовського, Речі Посполитої, пізніше – Росії. Кожна з цих держав хотіли захопити землі нинішньої Сумщини.
      Славу Київської Русі намагався відродити Богдан Хмельницький. У роки Визвольної війни і до смерті гетьмана існувала українська держава до складу якої частково входила й територія Сумщини. Цими землями проходило військо гетьмана Івана Виговського. Саме тут, під Конотопом, відбулася знаменита Соснівська битва в якій українська армія перемогла російську. В 1708-1709 роках населення Сумщини опинилось у центрі боротьби гетьмана Івана Мазепи з російським царем Петром І. На Сумщині цар проводив численні репресії, власноручно здійснював страти, зокрема в Лебедині. Після руйнування гетьманської столиці Батурина столицею Гетьманської України став Глухів.
     Відзначалася Сумщина й високим рівнем освіти. Не випадково саме тут, у селі Попівка Сумського повіту, наприкінці ХVІІІ століття просвітитель О.О. Паліцин заснував знамениту “Попівську академію”.
     З Сумщиною пов’язана діяльність Я.А Марковича, О.М. Марковича, М.Д. Ханенка, М.А. Маркевича, Д. Туптала (митрополита Дмитра Ростовського). Міста Суми, Лебедин, Охтирку, село Боромлю відвідував Г. С. Сковорода. М. В. Гоголь згадує Глухів у повістях “Тарас Бульба” та “Страшна помста”, а Ромни – в повісті “Майська ніч”. У 50-х роках ХІХ століття в Конотопі, Локотках, Кролевці побувала Марко Вовчок. У 1845 році та 1859 році Сумщину відвідував Т. Г. Шевченко і свої враження від краю відтворив у повістях “Наймичка”, “Капітанша”, в “Щоденнику” та ряді творів образотворчого мистецтва.
     Значний вклад у розвиток культури внесли уродженці Глухова композитори М.С. Березовський та Д.С. Бортнянський, художник і педагог А.П. Лосенко, видатним явищем у галузі живопису була творчість уродженця Ромен Г.А. Стеценка. На Сумщині працювали архітектори Д. Кваренгі, П. А. Ярославський, О.О. Паліцин.
     Сумщина – батьківщина багатьох відомих діячів науки й культури: філософа і критика М.О. Антоновича, фізиків А.Ф. Йоффе, Б.Г. Лазарева, О.Я. Усикова, астрофізика Й.С. Шкловського, геолога і палеонтолога О. О. Борисяка, вченого в галузі машинобудування В.О. Добровольського, фізіолога В.Ю. Чаговця, літературознавців А.П. Шамрая, Л.М. Новиченко та П.М. Попова, історика мистецтва Ф.Л. Ернста, філолога О.О. Потебні, астронома О.М. Савича, поетів П.А. Грабовського та Я.І. Щоголіва, істориків О.М. Лазаревського і О.М. Романовського, мистецтвознавця С.А. Таранушенко, педагогів А.С. Макаренка та Т.Г. Лубенця, бібліографа С.І. Пономарьова, живописця й педагога М.І. Мурашка, художника Г.І. Нарбута. На Сумщині народилися письменники Остап Вишня, Пантелеймон Куліш, Іван Багряний, Олександр Олесь, П. Капельгородський, Я.А. Мамонтов, М.Д. Бажанов, Д.Г. Білоус, П.М. Воронько, П. Ключина, П. Кочура, О. Палажченко, О. Ющенко. Значний вклад у розвиток мистецтва внесли артисти Д.С. Антонович (Будько), П.С. Білинник, Б.Р. Гмиря, В.С. Яременко, скульптори М. Лисенко та І. Кавалерідзе, художники В.Г. та Ф.І. Кричевські.    

Зараз у складі Сумської області 18 районів, 15 міст, з них 7 – обласного підпорядкування, 20 селищ, 384 сільради, 1500 сільських населених пунктів.
       На червень 2000 року населення області складало – 1 млн. 369 тисяч, 800 осіб, з них міського 886 100 осіб, сільського – 483 700 осіб.
      На території Сумщини проживають представники понад  95 національностей та народностей. Найбільш численна національність українці. Станом на 5 грудня 2001 року їх кількість становила 1 152 000 осіб, або 88 % від загальної чисельності населення області. Росіян проживає 121 700 осіб, або 9,4 % від загальної чисельності населення. Чисельність білорусів складала 4 300 осіб (0,3 %), циган – 1 400 осіб (0,1 %), вірменів – 1 200 осіб (0,1 %), молдаван та євреїв – по 800 осіб (0,1 %),  інші національності разом склали 0,4 % від загальної кількості населення області.
      Українську мову вважають рідною 83,3 % населення області, російську – 15,5 %.
      Науково-дослідну роботу в області проводять 26 установ, у яких працює 82 доктори наук. Функціонують три державні університети, педагогічний інститут, Українська академія банківської справи, Вище училище мистецтв та культури імені Бортнянського, 21 вищий навчальний заклад, 37 професійно-технічних училищ, 679 шкіл, 629 дошкільних заклади та 55 позашкільних установ.  

Сумську єпархію Української Православної Церкви Київського Патріархату створено рішенням Священного Синоду від 24 березня 1996 року.
     За цей час вона зросла чисельно, зміцніла організаційно. Сталося це завдяки зусиллям духовенства та керуючих архієреїв: Геронтія, Михаїла, Флавіана, Мефодія.
     До складу Сумської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату входить місто Суми разом з Сумською областю. Сумська область нараховує 18 адміністративних районів. Згідно цього розподілу єпархія розділена на благочиння. Отже загалом Сумська єпархія нараховує 19 благочинь (18 районів і місто Суми). У всіх діють парафії Київського Патріархату.
     Станом на 1 січня 2007 року Сумська єпархія мала 226 парафій, 90 з них – юридичні особи.
     Для оптимізації роботи керівних структур єпархіального управління діяльність розбито на напрямки. Зокрема діють місійний, видавничий, науково-історичний, паломницько-туристичний відділи, учбовий комітет, прес служба єпархії.

Місійний відділ.

Робота місійного відділу організована в декількох напрямках, зокрема:
     1. Катехитичний відділ – переймається духовною освітою мешканців Сумщини.
     Як відомо, після семи десятиліть панування атеїстичної влади релігійна ситуація на Сумщині, як і в багатьох інших регіонах України потребує колосальної місійної праці. Більшість населення області має надзвичайно низький рівень знань у релігійній сфері. Не вистачає добротної духовної літератури, а особливо літератури українською мовою. Для активізації місійної діяльності створена публічна бібліотека. Її основою стала приватна бібліотека Голови науково-історичного відділу О.М. Сотника.
     Для поширення знань серед мешканців Сумщини кожна парафія нашої єпархії проводить заняття в недільних школах. Координує роботу недільних шкіл ієрей Юрій Близнюк. При цьому, вони організовуються як для дорослих так і для дітей. В якості експерименту, вперше в Сумській області, єпархіальне управління запровадило викладання “Християнської етики” в кількох загальноосвітніх школах Сум.
    
2. Молодіжні братства – предмет особливої опіки єпархіального управління. Очолює цю роботу ієрей Гліб Власенко. Молодь збирається щотижня, під час канікул разом з духовенством організовує таборування та оздоровлення дітей. Здійснюють численні паломницькі й туристичні подорожі.
    
3. Відділ зв’язків з військовими підрозділами та місцями примусового позбавлення волі. Голова відділу ієрей Олександр Лисий. Парафії Київського Патріархату активно діють у тюрмах села Перехрестівка та міста Конотоп.
    
4. Відділ міжрегіональних та міжнародних зв’язків. Протягом 2004 року єпархію відвідали 6 архієреїв УПЦ КП, а також громадські діячі Східної й Західної діаспори. Налагоджуються тісні стосунки з прихильниками УПЦ КП у Білгородській, Брянській та Курській областях Російської Федерації. Ведеться тісне листування з Українською діаспорою Москви, Іркутська, цілого ряду міст Сибіру, Грузії, Азейбарджану.

 Учбовий комітет.

З вересня 2004 року розпочалося викладання в Сумському духовно-пастирському училищі, яке готує священно-церковно служителів для потреб Сумської єпархії. Проте, на сьогоднішній день училище потребує поліпшення матеріальної бази. 

Видавничий відділ.

     Сумська область посідає потужні наукові кадри. Серед них доктори й кандидати наук, професура та викладачі вищих навчальних закладів Сумщини. Видавничий відділ підготував до друку 22 книги на різну тематику. Це богослужбові, богословські, історичні, мистецтвознавчі праці, дитячі видання. Проте видавничий відділ не забезпечений умовами нормальної праці. Для його роботи потрібен потужний комп’ютер, принтер, різограф.

 Прес служба.

Завдання прес-служби інформувати громадськість Сумщини про життя й діяльність Сумської єпархії. Воно здійснюється через державні, приватні, громадські засоби масової інформації, а також через церковні видання. Для засобів масової інформації періодично проводяться прес-конференції. Серед церковних видань маємо Київські: “Голос Православя”, “Інформаційний бюлетень”, “Православний вісник”. Налагоджено видання єпархіальної газети „Православний християнин”. Вона виходить щомісяця накладом 2000 примірників. Головний редактор Зінаїда Ралінська.

 Науково-історичний відділ.

Голова відділу, член спілки журналістів, автор багатьох ґрунтовних праць з історії духовності Слобожанщини, відомий історик-краєзнавець Олександр Миколайович Сотник. Протягом 15 років він досліджує історію релігій краю, об’єктивно оцінює історичні факти. Наслідком його роботи стали книги: “Це – наша історія” (1997, 1999 роки), “Сумщина християнська” (2000 рік), “Протестантизм на Сумщині” (2001 рік), численні статті у різних періодичних виданнях.

 Відділ соціального захисту.

     Частина людей нашого суспільства не змогла адаптуватися до тих перемін, що відбувалися протягом останніх 15 років. Такі люди опинилися на вулиці, не мають власного житла, пенсій, засобів до існування. Церква з любов’ю ставиться до таких людей і оточує їх увагою і опікою. Парафії нашої Церкви проводять збір одягу. При єпархіальному управління діє благодійна їдальня.

      У Сумській єпархії діє Братство святого апостола Андрія Первозваного (голова братства священик Богдан Козенко) та сестрицтво (голова Катерина Завгородня). 

ДЕКЛАРАЦІЯ
ДЕРЖАВНІ ДОКУМЕНТИ
Время портала
Гість
Ім'я

Пароль

Запам'ятати мене



Реєстрація
Забули пароль?
Голосування
Звідки Ви дізналися про наш сайт?

Від знайомих

З іншого сайту

З пошукової системи

Для участі в опитуваннях ви повинні залогінитися.
Міні-чат
Вам необхідно залогінитися.

Немає присланих повідомлень.
Copyright © 2007
Веб-портал Сумської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату
Редакція Прес-центру залишає за собою право не погоджуватися зі смістом статтей, які присилають читачі. Викладені тут погляди не обов'язково повинні поділяти всі члени редакції прес-центру.
Матеріали Веб-порталу Сумської єпархії УПЦ КП можуть бути використані повністю чи частково лише за умови посилання на джерело.