Принципи зміни топографічних назв у м. Суми (концептуальні засади)

До 350-ти річчя заснування міста Суми пропонується перейменувати та відновити історичні назви частини вулиць (площ, провулків, проїздів і т.п.) нашого міста.
Необхідність перейменування зумовлена наступними факторами
1. Назви певних елементів культурного ландшафту населених пунктів творять своєрідне символічне середовище, які є не просто пустими знаками для позначуваних об’єктів, але несуть у собі той енергетичний заряд, що змушує людину (найчастіше несвідомо) підпадати під духовний вплив таких символів. Через постійне перебування у силовому полі цих назв-символів, сприймаючи їх як щось само собою зрозуміле, у людини формується відчуття спорідненості і з названими об’єктами. Мова йде про функціонування найтонших психологічних механізмів ототожнення індивідом себе із певним культурним ландшафтом (малою батьківщиною). Таким чином, топонімічні назви впливають на формування почуття як місцевого, так і загальнонаціонального патріотизму. Звідсіля і та увага, яка постійно надавалась національно свідомими громадянами суспільства проблемі найменування того окультуреного простору, що в ньому повсякдень перебуває людина. Варто нагадати хоча б ті «атаки на символи», що їх провели після приходу до влади французькі якобінці чи російські більшовики.
2. Незважаючи на величезні геополітичні, національні та культурні зміни, що відбулись у світі за останні 20 років (варто нагадати хоча б розпад світової комуністичної системи та здобуття Україною політичної незалежності), назви вулиць міста Суми до цього часу консервують у масовій свідомості образ типового провінційного міста Радянського Союзу з його вулицями Комінтерну, 40-річчя Жовтня, Свердлова, газети «Правда», пров. Павлика Морозова і т.п. Вступаючи у відвертий конфлікт із сьогоднішніми реаліями, частина назв вулиць відображає:

• вузькопартійні цінності тоталітарної комуністичної ідеології;
• шовіністичні принципи моделі «велікой русской націі» як прихованого варіанту ідеї «єдіного совєтского народа»;
• космополітичні абстрактні ідеали.

Таким чином, потреба у перейменуванні та відновленні історичних назв частини вулиць міста Суми є гостро необхідною як з точки зору національних і культурних інтересів місцевої громади, так і інтересів загальнонаціональних.
Метою перейменування є:
через нові назви вулиць та повернення старих відновити образ неповторної культурної та історичної індивідуальності нашого міста як міста Слобідської України; сприяти формуванню національної самосвідомості, особливо серед молодого покоління.
Виходячи із вищеназваного пропонується:
Відновити історичні назви вулиць, в основному центра міста, що були перейменовані протягом 1917-1990 рр. (за вже зреалізованим принципом: вул. Леніна на вул. Соборну та Петропавлівську, вул. Фрунзе на вул. Воскресенську);
Перейменувати назви вулиць, пов’язані з комуністичною ідеологією та її творцями і активними репрезентантами (наприклад: вулиці Дзержинського, Рози Люксембург, Калініна, Кірова, Баумана, Урицького, Куйбишева і т.п.);
Перейменувати абсолютну більшість вулиць, яким дані імена «героїв громадянської війни» (наприклад: Чапаєва, Якіра, Лазо і т.п.), виходячи з тієї ідеї, що у братовбивчих громадянських війнах героїв не буває;
Перекласти українською мовою назви деяких зрусифікованих назв вулиць (наприклад: пров. Весінній на Весняний, вул. Ковалевська на вул. Ковалівська, вул. Погранична на вул. Прикордонна тощо).
Хочеться наголосити, що ні в якому разі не потрібно чіпати вулиці пов’язані з іменами та подіями Великої Вітчизняної війни.
Назвам вулиць, що підлягають перейменуванню надавати імена відомих діячів культури, науки, політичної сфери, спорту за принципом: спочатку це повинні бути уродженці Сум або ті, чия діяльність пов’язана з нашим містом (приклад: полковник Герасим Кондратьєв, Павло Харитоненко, Никанор Юнацький, Микола Данько і т.п.), потім знамениті уродженці Сумської області (приклад: Петро Калнишевський, Пантелеймон Куліш, Олександр Олесь, Микола Хвильовий і т.п.) і врешті відомі діячі всеукраїнського масштабу ( приклад: Михайло Грушевський, В’ячеслав Чорновіл і т.п.).
Всього пропонується змінити назви 80 вулиць із близько 350, що існують у Сумах на сьогоднішній день.

Назви вулиць, які пропонується перейменувати
Назви вулиць, пов’язані із іменами діячів Комуністичної (більшовицької) партії та світового комуністичного руху, комуністичною символікою.
Артема вул.
Баумана вул.
Баумана пров.
Борців Революції вул.
Войкова вул.
Войкова пров.
Володарського вул.
Володарського пров.
Воровського вул.
Воровського пров.
2 Воровського пров.
Газети «Правда» вул.
Газети «Правда» пров.
Дзержинського вул.
Дзержинського пров.
Димитрова вул.
Димитрова пров.
Енгельса вул.
Калініна вул.
Кірова вул.
Комінтерну вул.
Комунарів вул.
Крупської вул.
Куйбишева вул.
40 років КПУ вул.
Черепіна вул.
Халтуріна пров.
Урицького вул.
Урицького пров.
Урицького проїзд
Павлика Морозова вул.
Павлика Морозова пров.
Паризької Комуни вул.
Паризької Комуни пров.
Рози Люксембург вул.
Свердлова вул.
Свердлова площа
Свердлова пров.
Семашка вул.
Семашка пров.
Матроса Желєзняка вул.
Матроса Желєзняка пров.
Менжинського вул.
Орджонікідзе вул.
Орджонікідзе пров.
Плеханова вул.
Клари Цеткін вул.
40 років Жовтня вул.
Тельмана вул.
Луначарського вул.
Луначарського проїзд
Воєводіна вул.
Воєводіна пров
Якіра вул.
Щербакова вул.

Назви вулиць, пов’язані із іменами «героїв» громадянської війни:
26 Бакинськи комісарів вул.
Олеко Дундича вул.
Пархоменка вул.
Сергія Лазо вул.
Фурманова вул.
Чапаєва вул.
Котовського вул.
Котовського пров.

Назви вулиць, пов’язані із символікою та знаковими постатями комуністичної (радянської) доби:
Піонерський пров.
Червоноармійська вул.
Червоноармійський пров.
Червоногвардійська вул.
2 Червоногвардійська вул.
Червоногвардійський пров.
Червонозоряна вул.
Червонопрапорна вул.
2 Червонопрапорна вул.
3 Червонопрапорна вул.
Колгоспна вул.
Радгоспна вул.
Комсомольська вул.
Комсомольський пров.
Першотравнева вул.
Бєлінського вул.
УСЬОГО: 80 назв

Імена визначних діячів політики, культури, мистецтва
для назв вулиць м. Суми

Імена відомих уродженців міста Суми та тих, чия діяльність пов’язана з Сумами
Герасим Кондратьєв (?-1701)–засновник м. Суми, козацький полковник.
Іван (1822-1891) та Павло (1853-1914) Харитоненки – цукрозаводчики, меценати, благодійники.
Никанор Онацький (1875-1937) – живописець, поет, мистецтвознавець, громадський діяч. Народився в с.Хоменкове Липоводолинського р-ну. Організатор та директор Сумського художнього музею. Розстріляний у 1937 році. Його ім’ям і названо Сумський художній музей
Микола Данько (1926-1993) – відомий сумський поет, дисидент.
Линтварьови – родина поміщиків, благодійників, громадських діячів, лікарів, учителів. Мали маєток у с. Лука. Наприкінці ХІХ – поч. ХХ століття їх відвідували Чехов, Плещеєв, Котляревський, Воронцов.
Геннадій Петров (1936-1996) – відомий сумський журналіст-краєзнавець, автор понад 1500 публікацій.
Олексій Алчевський (1835-1901) – відомий банкір, промисловець меценат. Ініціатор створення в Харкові «Громади». На його кошти були відкриті лікарні, бібліотеки, недільні школи в Сумах. Його ім’ям названо місто в Луганській області – Алчевськ. Народився в Сумах.
Семен Сапун – діяч у сфері освіти, керівник ОУНівського підпілля в Сумах у роки Другої світової війни. Спалений фашистами у жовтні 1942 року.
Софія Тихончук – керівник першого антифашистського підпілля у Сумах. Розстріляна фашистами у грудні 1941 року.

Імена відомих уродженців Сумської області
Олександр Олесь (Кандиба) (1878-1944) – поет, класик української літератури. Народився в м. Білопілля. В Сумах та Білопіллі йому встановлено меморіальні дошки, одна з вулиць у м. Білопіллі носить його ім'я.
Олег Ольжич (Кандиба) (1907-1944) – поет, політичний діяч. Син Олександра Олеся. Заступник голови Проводу ОУН. Закатований гестапівцями у фашистському концтаборі Заксенгаузен.
Пантелеймон Куліш (1819-1897) – письменник, поет, громадський діяч, один із зачинателів українського національного відродження ХІХ – початку ХХ століття. Товариш Т.Шевченка, засновник Кирило-Мефодіївського товариства. Народився в с. Вороніж поблизу Шостки.
Микола Хвильовий (Фітільов) (1893-1933) – письменник, класик української літератури. Ідеолог української культури періоду «розстріляного відродження». Народився у м. Тростянці. У Тростянці та Харкові йому встановлені меморіальні дошки.
Максим Березовський (1745-1777) – композитор, співак. Основоположник церковного хорового концерту. Академік Болонської філармонійної академії. Класик російської музики. Народився в м. Глухів.
Дмитро Бортнянський (1751-1825) – композитор, хоровий диригент. Класик російської музики. Народився в м. Глухів. Його ім’я носить Сумське вище училище мистецтв і культури. У Глухові встановлено пам’ятник Бортнянському.
Борис Антоненко-Давидович (1899-1984) – письменник, класик української літератури. Організатор краєзнавчого музею в м. Охтирка (1921 р.). Був репресований. Народився в м. Ромни.
Євген Адамцевич (1904-1972) – кобзар, відновив «Запорізький марш». Жив у Ромнах. В Ромнах йому встановлено меморіальну дошку.
Микола Василенко (1866-1935) – відомий український історик права, громадський і політичний діяч, академік Української АН. У 1918 році міністр освіти в уряді гетьмана Скоропадського. В 1921-1922 роках Президент Всеукраїнської академії наук (ВУАН). Ініціатор відкриття перших українських державних університетів у Києві та Кам’янці-Подільському. Народився в с. Есмань Глухівського р-ну.
Абрам Йоффе (1880-1960) – «батько радянської фізики», Герой соціалістичної праці. Народився в м. Ромни.
Георгій Нарбут (1886-1920) – художник. Один із найбільших графіків сучасності. Автор символіки УНР та ескізів українських грошових знаків – гривень. Ректор Української академії мистецтв. Автор «Української абетки». Народився на х. Нарбутівка поблизу Глухова.
Платон Воронько (1913-1988) – поет, класик української літератури. Лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Шевченка. Під час ВВВ воював у партизанському з’єднанні С.А.Ковпака. Народився в с. Чернеччина Охтирського р-ну.
Борис Гмиря (1903-1969) – великий український співак., народний артист СРСР, лауреат Державної премії СРСР. У 2003 році на його честь випущена ювілейна монета номіналом у 2 гривні. Народився в м. Лебедин. У Лебединському педагогічному училищі відкрито кімнату-музей співака.
Іван Кавалерідзе (1887-1978) – відомий скульптор-авангардист, кінорежисер, драматург. Автор першого пам’ятника Т.Шевченку у м. Ромни, а також пам’ятника Шевченку в Сумах, Сковороді в с. Чорнухи Полтавської обл., Франку в Лубнах, Хмельницькому в Кобеляках та багатьох інших. Народився на Роменщині.
Антон Лосенко (1737-1773) – художник. Представник класицизму, родоначальник вітчизняного історичного живопису. Академік Петербурзької академії мистецтв. Народився в м. Глухів.
Микола Мурашко (1844-1909) –художник, педагог, громадський діяч. Засновник Київської рисувальної школи. Народився у Глухові.
Пилип Морачевський (1806-1879) – поет-романтик, філолог, педагог. Працював викладачем математики Сумського повітового училища. Переклав українською мовою Євангеліє від Матвія. Уклав «Словарь малороссийского языка».
Павло Зайцев (1886-1965) – професор, літературознавець, автор однієї із найвідоміших біографій Шевченка «Життя Тараса Шевченка». Член Української Центральної Ради. Підготував 16-и томне повне видання творів Шевченка (Варшава, 1934-1939). Викладав у Варшавському ун-ті, Українському вільному інституті (Мюнхен). Народився в м. Суми.
Олександр Лазаревський (1834-1902) – видатний український історик, археограф, краєзнавець, громадський діяч. Автор близько 450 наукових праць. Його праці переважно присвячені історії Гетьманщини 20ї половини XVII-XVIII століть. Основоположник нового напрямку в історичній науці. У 1998 році Конотопська міська рада встановила премію ім. Лазаревського. У 20-і роки Конотопський музей також носив його ім’я. Народився в с. Гирівка Конотопського р-ну.
Олександр Паліцин (1749-1816) – просвітитель, поет, громадський діяч. Народився на х. Попівка біля Сум. Засновник просвітницького гуртка «Попівська академія». Один із ініціаторів створення Харківського університету (1805) – першого в Україні. В с. Залізняку встановлено пам’ятник на місці його поховання, проводяться традиційні Паліцинські читання.
Дмитро Туптало (Дмитро Ростовський) (1651-1709) – церковний і громадський діяч, проповідник. Автор книги «Четьї-Мінеї». Стиль його проповідей став класичним зразком церковного ораторського мистецтва. Канонізований у 1754 році. Був ігуменом Глухівського Петропавлівського монастиря (1694-1697).
Григорій Сковорода (1722-1794) – великий український філософ. Під час своїх мандрівок не раз бував у Сумах, Лебедині, Боромлі, с. Попівка поблизу Сум., у с. Мала Чернеччина. Його ім’я носить Інститут філософії НАН України.
Олександр Потебня (1835-1891) – мовознавець, фольклорист. Засновник психологічного напрямку у лінгвістиці на українському грунті. Член-кореспондент Петербурзької АН. Народився поблизу с. Гаврилівна Роменського повіту. Інститут мовознавства НАН України зараз носить його ім’я.
Василь (1873-1952) та Федір (1879-1947) Кричевські – відомі українські художники, організатори Української академії мистецтв. Василь як архітектор є творцем українського народного стилю, а як графік був автором проектів державного герба та печатки УНР, грошових банкнот. Федір у 1920-1922 роках був ректором Української академії мистецтв. Народились на Лебединщині.
Давид Бурлюк (1882-1967) – поет, художник. Відомий як лідер російського футуризму (маніфест «Пощечина общественному вкусу»). Деякі з його художніх полотен зберігаються і в Сумському художньому музеї. Один із чільних творців українського модернізму початку ХХ століття. Народився на Лебединщині (х. Семиротівка). Навчався в Сумській Олександрійській чоловічій гімназії.
Володимир Куц (1927-1975) – 2-кратний олімпійський чемпіон. Народився у с.Олексине Тростянецького р-ну.
Василь Капніст (1758-1823) – класик російської літератури («Ода на рабство», комедія «Ябеда»). Один з останніх українських автономістів ХVІІІ століття. Їздив до Прусії просити допомоги на випадок визвольної війни проти «московської тиранії». Приїздив у село Попівку, де спілкувався з Паліциним та Каразіним. Сім’я Капністів була власником маєтку в с. Михайлівка Лебединського повіту.
Олександра Деревська (1902-1959) – мати-героїня. Довгий час проживала в Ромнах. Всиновила 67 дітей. Її ім’ям названо одну із малих планет, вулицю в Ромнах, Роменську школу-інтернат, споруджено пам’ятник.
Степан Тимошенко (1878-1972) – видатний вчений-механік ХХ століття. Один із організаторів і перших академіків Всеукраїнської академії наук (ВУАН). Член Польської, Французької, Американської, Італійської АН, Королівського наукового т-ва у Лондоні. Іноземний член АН СССР. Основоположник школи технічної механіки в США. Ім’я Тимошенко присвоєно лабораторії технічної механіки Стенфордського у-ту. Народився в с. Шпотівці Конотопського р-ну.
Борис Грінченко (1863-1910) – відомий український культурний діяч., журналіст, письменник, перекладач. Один із лідерів українського національного руху кінця ХІХ – поч.. ХХ століття. Народився на Сумщині (х. Вільховий Яр). Деякий час вчителював у с. Нижня Сироватка. Упорядник. 4 томного «Словаря української мови».
Михайло Осадчий (1936-1994) – поет, прозаїк, доктор філологічних наук. Дисидент.
Степан Таранушенко (1889-1976) – мистецтвознавець, історик архітектури, пам’ятникознавець. Професор (1924). Був репресований. Відкрив кілька архітектурних шкіл. Автор біля 120 наукових публікацій. Народився в Лебедині.
Григорій Квітка-Основ’яненко (1778-1843) – письменник, класик української літератури. Його життя і творчість дуже тісно пов’язані із територією сучасної Сумщини (особливо Глуховом і Конотопом). На матеріалах із життя містечка Конотоп написав одну із кращих своїх повістей – «Конотопська відьма».
Олексій Берест – Герой України, першим підняв Червоний прапор над фашистським рейхстагом.

Знакові фігури всеукраїнського масштабу в історичному розрізі
Володимир Великий – Великий князь Київський (979-1015)
Ярослав Мудрий – Великий князь Київський (1019-1054)
В’ячеслав Чорновіл – політичний діяч, публіцист, Герой України.
Дмитро Багалій (1857-1932) – видатний український історик, праці якого присвячені в основному історії Слобідської України (в тому числі сучасній Сумській області), академік Всеукраїнської академії наук (ВУАН) ( з 1919).
Семен Гулак-Артемовський – класик української музики, автор першої української опери «Запорожець за Дунаєм» (1863).
Павло Скоропадський (1873-1945) – гетьман України (1918). Життя родини Скоропадських чільно пов’язане з Глухівщиною.
Симон Петлюра (1879-1926) – публіцист, політичний діяч. Один із лідерів української нації під час національно-визвольних змагань 1917-1921 рр.
Микола Міхновський (1873-1924) – юрист, громадський і політичний діяч, ідеолог відновлення незалежної української держави. У рефераті «Самостійна Україна» (1900 р.) вперше у Наддніпрянській Україні висунув гасло політичної незалежності України («Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від гір Карпатських аж по Кавказькі»).
Іван Мазепа (бл. 1640-1709) – гетьман України. В останні роки свого життя прихильник відокремлення України від Московії.

А також:
Конотопської битви (1659)
Героїв Крут (1918)
Марусі Чурай (ХVІІ століття)

ВСЬОГО: 55 назв

Повернення історичних назв вулицям центра міста
Вул. Червоноармійську на вул. Нижньо-Соборну
Площу Свердлова на площу Троїцьку
Червона площа на Українську
Вул. Жовтневу на Покровську
Пров. Піонерський на Суханівський
Пров. Дзержинського на вул. Лучанську
Вул. Газети «Правда» на Німецьку
Вул. Горького на Суджанська
Вул. Калініна на Анненську

Переклад українською мовою зрусифікованих назв
Вул. Августовська – Серпнева
Пров. Ковалевський – Ковалівський
Вул. Погранична – Прикордонна
Пров. Весінній – Весняний
Вулиці Продольні на Поздовжні

Можливі напрямки подальшої роботи:
1 Доповнити історичні назви вулиць у центрі міста
2 Доповнити назви визначними іменами негуманітарної сфери.
3.Вулиці Петра Калнишевського та Михайла Грушевського перенести з району аеропорту ближче до центру міста.

ЗВЕДЕНА ТАБЛИЦЯ
пропозицій щодо перейменувань вулиць

РЕЗЕРВ
для перейменувань
Войкова пров.
Володарського пров.
Воровського пров.
2 Воровського пров.
Димитрова пров.
Урицького пров.
Урицького проїзд
Паризької Комуни пров.
Семашка пров.
Червоноармійський пров.
2 Червоногвардійська вул.
Червоногвардійський пров.
2 Червонопрапорна вул.
3 Червонопрапорна вул.

ДОДАТОК

Аналіз назв вулиць м. Суми
Назви вулиць, пов’язані із іменами діячів Комуністичної (більшовицької) партії та світового комуністичного руху, комуністичною символікою:

Антонова вул.
Артема вул.
Баумана вул.
Баумана пров
Войкова вул.
Войкова пров.
Володарського вул.
Володарського пров.
Воровського вул.
Воровського пров.
2 Воровського пров.
Газети «Правда» вул.
Газети «Правда» пров.
Дзержинського вул.
Дзержинського пров.
Димитрова вул.
Димитрова пров.
Енгельса вул.
Калініна вул.
Кірова вул.
Крупської вул.
Куйбишева вул.
40 років КПУ вул.
Черепіна вул.
Урицького вул.
Урицького пров.
Урицького проїзд
Павлика Морозова вул.
Павлика Морозова пров.
Рози Люксембург вул.
Свердлова вул.
Свердлова площа
Свердлова пров.
Семашка вул.
Семашка пров.
Матроса Желєзняка вул.
Матроса Желєзняка пров.
Менжинського вул.
Орджонікідзе вул.
Орджонікідзе пров.
Плеханова вул.
Клари Цеткін вул.
40 років Жовтня вул.
Тельмана вул.
Луначарського вул.
Луначарського проїзд
Воєводіна вул.
Щербакова вул.

Назви вулиць, пов’язані із символікою та знаковими постатями комуністичної (радянської) доби:

8 Березня вул.
8 Березня пров.
Ювілейна вул.
Ювілейний пров.
Братська вул.
Громадянський пров.
Дружби вул.
Інтернаціоналістів вул.
Миру вул.
Молодіжна вул.
Народна вул.
Народний пров.
Оборонний пров.
Передова вул.
Першотравнева вул.
Піонерський пров.
Червона площа
Радянська вул.
Червоноармійська вул.
Червоноармійський пров.
Червоногвардійська вул.
2 Червоногвардійська вул.
Червоногвардійський пров.
Червонозоряна вул.
Червонопрапорна вул.
2 Червонопрапорна вул.
3 Червонопрапорна вул.
Колгоспна вул.
Радгоспна вул.
Комсомольська вул.
Комсомольський пров.
Жовтнева вул. ??
Ударників вул.
Космічна вул.
Комінтерну вул.
Комунарів вул.
Пролетарська вул.
Паризької Комуни вул.
Паризької Комуни пров.
Борців Революції вул.
Гагаріна вул.
Чкалова вул.
Стаханова вул.
Леваневського вул.

Назви вулиць, пов’язані із іменами учасників революційного руху та «героїв» громадянської війни:

26 Бакинськи комісарів вул.
Олеко Дундича вул.
Пархоменка вул.
Сергія Лазо вул.
Федька вул.
Фурманова вул.
Чапаєва вул.
Боженка вул.
Котовського вул.
Котовського пров.
Щорса вул.
Якіра вул.
Богацького вул.
Матюшенка вул.
Халтуріна пров.
9 Січня вул.
Червоних партизан вул.
Червоних партизан пров.

Назви вулиць, пов’язані із Великою Вітчизняною та Другою світовою війнами:

Ватутіна вул.
Ватутіна пров.
Гастелло вул.
Героїв Сталінграду вул.
Героїчна вул.
Героїчний пров.
Дем’яна Коротченка вул.
Дмитра Косаренка вул.
Доватора вул.
Доватора пров.
Доватора проїзд
Зої Космодем’янської вул.
Карбишева вул.
Карбишева пров.
Катерини Зеленко вул.
Ковпака вул.
Кожедуба вул.
20 років Перемоги вул.
9 Травня пров.
Люби Шевцової вул.
Матросова вул.
Мірошниченка вул.
Михайла Кощія вул.
Михайла Кощія площа
Молодої гвардії проїзд
Муси Джаліля вул.
Олега Кошового вул.
Панфілова вул.
Перемоги вул.
Покришкіна вул.
Раскової вул.
Рибалка вул.
Руднєва вул.
Руднєва пров.
Сумсько-Київських дивізій вул.
Супруна вул.
Гризодубової вул.
Юліуса Фучика вул.
Терезова пров.
Лізи Чайкіної пров.
Малиновського вул.
Чекаліна вул.
Черняхівського вул.
Можайська вул.
Заярного вул.
Чеснова вул.
Смирнова вул.
Осипенко вул.
Заслонова вул.

Назви вулиць, пов’язані з іменами діячів культури, науки, винахідництва:

А. Українські
а) вчені
Гамалія вул.
Патона вул.
Грушевського вул.
б) композитори
Лисенка вул.
в) письменники
Грабовського вул.
Довженка вул.
Довженка проїзд
Івана Франка вул.
Котляревського вул.
Коцюбинського вул.
Коцюбинського пров.
Лесі Українки вул.
Лесі Українки пров.
Шевченка вул.
Остапа Вишні вул.
Павла Тичини вул.
Панаса Мирного вул.
Максима Рильського вул.
Івана Багряного вул.
Шевченка проспект
г) педагоги
Макаренка вул.
Макаренка пров.
д) театр
Саксаганського пров.

Б. Російські
а) композитори
Бородіна вул.
Глінки вул.
Даргомижського вул.
Даргомижського проїзд
Мусоргського вул.
Прокоф’єва вул.
Прокоф’єва проїзд
Чайковського вул.
Чайковського пров.
Скрябіна вул.
Римського-Корсакова вул.
Лядова вул.
б) письмннники
Аксакова вул.
Бєлінського вул.
Гайдара вул.
Герцена вул.
Гоголя вул.
Горького вул.
Горького площа
Грибоєдова пров.
Дем’яна Бєдного пров.
Добролюбова вул.
Добролюбова проїзд
Достоєвського вул.
Єсеніна вул.
Жуковського вул.
Короленка вул.
Короленка проїзд
Крилова вул.
Купріна вул.
Лебедєва-Кумача пров.
Лермонтова вул.
Лєскова вул.
Лєскова пров.
Чехова вул.
Чехова пров.
Льва Толстого вул.
Льва Толстого пров.
Маяковського вул.
Маяковського пров.
Некрасова вул.
Некрасова пров.
Огарьова пров.
Островського вул.???
Островського пров.???
Пушкіна вул.
Радищева вул.
Твардовського вул.
Тургенєва вул.
Успенського вул.
Фадєєва вул.
Чернишевського вул.
Рилєєва вул.
Салтикова-Щедріна вул.
Плещеєва пров.
в) вчені та винахідники
Вавілова вул.
Вавілова пров.
Кулібіна вул.
Докучаєва вул.
Лобачевского вул.
Ломоносова вул.
Менделєєва вул.
Мічуріна вул.
Менделєєва пров.
Тімірязєва вул.
Сєченова вул.
Павлова вул.
Павлова пров.
Ціолковського вул.
Ползунова вул.
Попова вул.
Пирогова вул.
Філатова вул.
г) художники
Айвазовського вул.
Айвазовського пров.
Верещагіна вул.
Левітана вул.
Шишкіна вул.
Перова вул.
Перова проїзд
Рєпіна вул.
Сєдова вул.
Сєрова вул.
Сурікова пров.
д) театр
Щепкіна вул.
Станіславського вул.
е) скульптура
Мухіної вул.

В. Зарубіжні
Дарвіна вул.
Дарвіна проїзд
Джамбула вул.
Шота Руставелі вул.
Янки Купали вул.
Янки Купали пров.

Якраз на прикладі цього елементу класифікації можна знайти чітке та унаочнене підтвердження, що таке русифікаторська політика комуністичної влади відносно всього українського в Україні. Наступна позиція також підтверджує цю тезу.

Назви вулиць, пов’язані з іменами політичних та військових діячів

А. Українські
Богдана Хмельницького вул.
Богдана Хмельницького проїзд
Богуна вул.
Богуна пров.
Полуботка вул.
Кармелюка вул.
Сагайдачного вул.
Калнишевського вул.

Б. Російські
Єрмака вул.
Кутузова вул.
Несторова вул.
Олександра Невського вул.
Пугачова вул.
Степана Разіна вул.
Суворова вул.
Суворова пров.
Ушакова вул.
Декабристів вул.
Декабристів пров.
Нахімова вул.

В. Зарубіжні
Марата вул.
Спартака вул.
Спартака пров.
Запотоцького вул.
Запотоцького пров.

Назви вулиць, пов’язані з природою

А. Дерева та квіти
Абрикосовий пров.
Барвінковий пров.
Березова вул.
Березовий пров.
Берестова вул.
Ботанічна вул.
Бузкова вул.
Виноградна вул.
Виноградний пров.
Вишнева вул.
Горобинова вул.
Горобиновий пров.
Зелена вул.
Калинова вул.
Калиновий пров.
Каштанова вул.
Квіткова вул.
Квітковий пров.
Кленова вул.
Кленовий пров.
Липовий пров.
Лісна вул..
Малинова вул..
Паркова вул.
Плодова вул.
Ромашковий пров.
Садова вул.
Садовий пров.
Соснова вул.
Хвойна вул..
Хвойний пров.
Фіалковий пров.

Б. Пов’язані з водою
Берегова вул.
Водна вул.
Дунайська вул.
Дунайський пров.
Задунайська вул.
Заливна вул.
Заозерна вул.
Заозерний пров.
Зарічна вул.
Ключова вул.???
1 Набережна річки Стрілки вул.
2 Набережна річки Стрілки вул.
2 Набережна річки Псел вул.
Набережна річки Псел вул.
Псільська вул.
Псільський пров.
Кринична вул.

В. Назви вулиць пов’язані просторовими характеристиками, місяцями та порами року
Августовська вул.
Весняна вул.
Весінній пров.
Гайова вул.
Гайовий проїзд.
Широка вул.
Ярова вул.
1 Лановий пров.
2 Лановий пров.
Осіння вул.
1 Осінній пров.
2 Осінній пров.
1 Північний пров.
2 Північний пров.
1 Поперечна вул.
2 Поперечна вул.
1 Продольна вул.
2 Продольна вул.
3 Продольна вул.
4 Продольна вул.
5 Продольна вул.
6 Продольна вул.
7 Продольна вул.
Продольний пров.
1 Продольний пров.
2 Продольний пров.
Лінійна вул.
Лугова вул.
Майська вул.
Нагірна вул.
Над’ярна вул.
Над’ярний пров.
Південна вул.
Підгірна вул.
Польова вул.
Полярна вул.
Прорізний пров.
Ранковий пров.
Рубіжна вул.
Січова вул.
Сонячна вул.
Степова вул.
Східна вул.
Східний пров.
Вільний лужок вул.
Західна вул.
Кільцевий пров.
Крайня вул.
Низовий пров.
Високий пров.
Новорічна вул.
Привокзальна вул.
Привокзальна площа
Нова вул.
Новий проїзд
Вільний пров.
Тиха вул.

Назви вулиць, пов’язані із спортом
Спортивна вул.
Спортивний пров.
Спортивний проїзд
Стадіонний пров.
Фізкультурна вул.

Назви вулиць, пов’язані із професійною діяльністю
Лісопильний тупик
Льотна вул.
Машинобудівників вул.
Металургів вул.
Погранична вул.
Промисловий пров.
Профсоюзний пров.
Реміснича вул.
Робітнича вул.
Робітниче селище вул.
Труда вул.
Фабрична вул.
Авіаційний пров.
Аеродромна вул.
Аерофлотська вул.
Аерофлотський пров.
Академічний пров.
Будівельників вул.
Будівельників пров.
Урожайна вул.
Гончарна вул.
Депутатська вул.
Електронний пров.
Заводська вул.
Зв’язківців вул.
Інститутська вул.
Інститутський пров.
Компресорна вул.
Кооперативна вул.
Ковалевський пров.
Кузнечна вул.
Кузнечний пров.
1 Заводська вул.
2Заводська вул.
3 Заводська вул.
4 Заводська вул.
1 Заводський пров.
2 Заводський пров.
Шахтарська вул.
Наукова вул.
Театральна площа
Шкільна вул.

Назви вулиць, пов’язані з іншими населеними пунктами
Басівська вул.
Білгородська вул.
Білгородський пров.
Битицький пров.
Битицька вул.
Білопільська вул.
Білопільський шлях вул.
Брянська вул.
Вільшанська вул.
Ганнівська вул.
Запорізька вул.
Калінінградська вул.
Каховська вул.
Київська вул.
Кіровоградська вул.
Кишинівський пров.
Конотопська вул.
Косівщинська вул.
Косівщинський пров.
Краснопільська вул.
Курська вул.
Курський проспект
Лебединська вул.
Штепівська вул.
Юнаківська вул.
1 Краснопільська вул.
2 Краснопільська вул.
1 Севастопольська вул.
2 Севавстопольська вул.
Харківська вул.
2 Харківська вул.
Лохвицька вул.
Луганська вул.
Миргородська вул.
Михайлівська вул.
Миропільська вул.
Нижньосироватська вул.
Низівська вул.
Оболонська вул.
Одеська вул.
Одеський пров.
Охтирська вул.
Піщанська вул.
Піщанський пров.
Полтавська вул.
Путивльська вул.
Роменська вул.
Роменський пров.
Севастопольський пров.
Суджанський пров.
Сумський пров.
Токарівська вул.
Токарівський пров.
Хотінська вул.
Черкаська вул.
Чернігівська вул.
Чортомлицька вул.
Чугуївський пров.
Тихоріцька вул.
Тихоріцький пров.

Назви вулиць, пов’язані з іншими народами, країнами, історичними територіями
Поліська вул.
Слобідська вул.
Донська вул.
Кримська вул.
Слов’янська вул.
Сербська вул.

Назви вулиць, пов’язані з відпочинком
Іподромна вул.
Іподромний пров.
Курортна вул.
Санаторна вул.
Санаторний пров.
Дачний пров.
Дачний проїзд.
Пляжний пров.

Інші історичні (традиційні) назви вулиць, що не ввійшли до попередніх елементів класифікації
2 Староріченська вул.
1 Новопоселенська вул.
5 Новопоселенська вул.
2 Замостянська вул.
2 Воробієвський пров.
Шишкарівська вул.
Андріївський проїзд
Білоусівський пров.
Білоусівський проїзд
Вигонопоселенська вул.
Горова вул.
Горовий проїзд
Гудимівський пров.
Замостянська вул.
2 Замостянська вул.
Засумська вул.
Козацький вал вул.
Костюківський пров.
Куликівська вул.
Куликівський пров.
Лазарцівський пров.
Лепехівська вул.
Майданівський пров.
Нижньохолодногорська вул.
Новолепехіська вул.
Новомістенська вул.
Новоселівська вул.
Новоселівський пров.
Олексіївська вул.
Писарівська вул.
Привольний пров.
Пришибська площа
Пришибський пров.
Самсонівський пров.
Слюсарівський пров.
Соколина вул.
Степаненківська вул.
Стрільчанський пров.
Тополянська вул.
Тополянський пров.
Холодногорська вул.
Цимлянське вул.
Веретинівська вул.
Веретинівський пров.
Барановський пров.
Василівська вул.
Василівський пров.
Перекопська вул.
Перекопський пров.
2 Перекопський пров.

Назви вулиць, пов’язані із посткомуністичною добою та відновлені
Незалежності площа.
Козацький проспект
Петропавлівська вул.
Соборна вул.
Воскресенська вул.
Михайла Лушпи проспект
Івана Багряного вул.
Шевченка проспект
Калнишевського вул.
Грушевського вул.

Таким чином, можна зробити деякі висновки:
1. Як на нашу думку то назв вулиць, пов’язаних із природою надмір і крім того багато випадкових. Таке враження, що чиновники вигадували ці назви нашвидкоруч, в останню мить, коли документ вже потрібно давати на підпис (приклад: назви вулиць у Ганнівці).
2. Багато однакових назв вулиць, різниця між ними тільки у першій цифрі (приклади: шість вулиць Продольних, три Червонопрапорні і т.п.). Крім цього однакові назви часто мають вулиці, провулки, площі (приклад: вулиця Свердлова, провулок Свердлова, площа Свердлова і т.п.).
3. Імена визначних діячів, що надавались вулицям – це стандартний набір імен для назв символів усього Радянського Союзу, що представляють офіційну комуністичну ідеологію та російський націоналізм. Якщо ж назвам вулиць надавались імена діячів української культури, то знову ж – це дозволені, офіційно прийнятні імена, ті що вписуються у концепцію нової соціальної спільноти – радянського народу.
4. У назвах вулиць виразно проглядається російська шовіністична тенденція, яка чомусь офіційно подавалась як інтернаціоналізація, стирання національних ознак на шляху до комунізму (приклад: у назвах вулиць представлені троє українських вчених і сімнадцять російських, один український композитор і тринадцять російських і т.п.).
Отже, чітко проглядає факт невідповідності між частиною назв вулиць і сьогоднішніми українськими реаліями, що і спонукає нас вийти із клопотанням про перейменування вулиць у місті Суми.

Пропозиції підготував В’ячеслав Артюх
за участю Олексія Шевченка, Михайла Манька та Григорія Хвостенка. При підготовці також були використані матеріали енциклопедичного довідника : «Сумщина в іменах» за редакцією Віктора Звагельського.

Зауваження і пропозиції до проекту журналіста і краєзнавця Петренка Миколи Миколайовича
Вулицю Кооперативну перейменувати на вул. Нижньо-Воскресенську.
Вулицю Червонозоряну перейменувати на вул. Харитоненків, а не П.Куліша.
Вулицю Дзержинського перейменувати на вул. Троїцьку, а не Харитоненків.
Вулицю Комсомольську перейменувати на вул. Семена Гулака-Артемовського, а не Миколи Данька.
Вулицю Котовського перейменувати на вул. Миколи Данька, а не Семена Гулака-Артемовського.
Проблема з назвою вулиці Федька. Хоча він і «герой громадянської війни», але чи потрібно її перейменовувати?
Нанести на карту Сум імена всіх почесних громадян міста, в тому числі й дореволюційних, а також страчених підпільників у Великій Вітчизняній війні.
Одну з вулиць назвати іменем генерала Василя Петрова, двічі Героя Радянського Союзу, випускника Сумського артилерійського училища, уродженця Запорізької області.
Одну з вулиць назвати іменем Павла Сапухіна, найвизначнішого сумського історика-краєзнавця.
Кільком вулицям дати імена українських композиторів-класиків Миколи Леонтовича, Кирила Стеценка, Якова Степового.
Одну із вулиць назвати іменем поета Михайла Петренка, автора вірша «Дивлюсь я на небо…», який жив і помер у Лебедині.