Лист
скромній людині, яка покаялася в тому, що згрішила
словом.
Добре ти зробив, що відразу покаявся. Господь
залишив нам покаяння для нашого спасіння: якби не було покаяння, і
апостоли не спаслися б, а тим більше інші люди. Язиком грішимо, а
серцем каємося. Ти сказав лихе слово проти свого сусіда, немов іскру
в сіно кинув. Все село чуло й сміялося. Сусід був прикро вражений й
подав на тебе в суд. Тебе тривожить не вирок суду, а покарання
сусіда. Він більше не бажає з тобою розмовляти, він відвернувся від
тебе. Що тепер робити?