«Колір чистоти і цнотливості», життя Свт. Йосифа, єп. Алавердського

28 вересня 2018 р. (15 вересня 2018 р. – за старим стилем) Свята Православна Церква молитовно вшановує пам’ять Святителя Йосифа, єпископа Алавердського (570, Грузинський).

Життя святого
«Колір чистоти і цнотливості», такими словами Святителя Йосифа названо у 2 редакціях «Життя святого отця нашого Іоана Зедазнели, який по Божій волі під керуванням Святого Духа прибув з країни Межиріччя в країну Картлі з дванадцятьма учнями своїми, святими».
Святитель Йосиф, єпископ Алавердский, – один з тринадцяти святих сирійських (каппадокійських) отців, засновників грузинського чернецтва (7/20 травня). Він, як "цвіт жаданої невинності", з ранніх років обрав чернечий жереб.
Разом з зі своїм учителем святим прп. Іоаном Зедазнійським (пам'ять 7 травня) і його учнями, святитель Йосиф в 2-й пол. VI ст. прибув з Антіохії до Східної Грузії. Ченці багато проповідували, потім прп. Іоан обрав для подвижництва гору Заден поблизу Мцхета і заснував там монастир Зедазені. Через деякий час прп. Іоану уві сні з'явилася Пресвята Богородиця і повеліла відправити учнів в різні місця Сх. Грузії проповідувати і зміцнювати народ у вірі.
Свт. Йосиф відправився до Кахетії і оселився в безлюдному і безплідному Алавердському степі. Тут він почав свої аскетичні подвиги. Духовна сила його була настільки велика, що його не чіпали навіть дикі звірі, а степові лані приходили до нього і живили його своїм молоком.

Тринадцять святих сирійських (каппадокійських) отців
Один з кахетинських вельмож під час полювання виявився в Алавердському степу і був так вражений, побачивши святого Йосифа, що стоїть на молитві, що залишився з ним.

Поголос про постриг цього вельможі і про святе життя преподобного Йосифа поширилася по Кахетії. До Алавердського степу до святого Йосифа стали стікатися ревнителі благочестя і подвижницького життя. Так виникла обитель і був споруджений храм на честь святого великомученика Георгія і монастир, що став кафедрою Алавердських єпископів. Свт. Йосиф став першим предстоятелем Алавердської єпархії. Слідом за ним всіх Алавердських архієреїв стали називати Амба (від євр. «Авва») Алаверделі.
Обраний у настоятелі обителі, святий Йосиф з батьківською любов'ю піклувався про братію монастиря і про духовну освіту Кахетії. Язичницькі забобони ще не були викорінені, і святий Йосиф, з хрестом в руках, часто залишав монастирське усамітнення і відправлявся на проповідь Слова Божого.
Народ кахетинський, бачачи святу і непорочне життя преподобного Йосипа і його щире бажання послужити їм, з охотою і радістю приймав Євангельське вчення, залишав свою невіру і язичницькі звичаї.
Святий Йосиф склав катехизис (втрачений в XVI столітті), за яким вчив ввірену йому паству. Завершивши під кінець життя своє високе служіння, святитель Йосиф зачинився в тісній келії для цілковитої безмовності.

В 570 році послідувала мирна і блаженна його кончина. Святитель Йосиф був похований в храмі святого великомученика Георгія в Алаверді.
В IX столітті на місці колишнього храму був споруджений величний Алавердський собор, в якому, зліва від вівтаря, біля північної стіни, під спудом покоїться тіло святителя Йосифа.