Пасхальне послання Блаженнішого Епіфанія, Митрополита Київського і Всієї України

Дорогі брати і сестри!


Христос Воскрес!

Ці короткі слова звичного зараз для нас християнського вітання насправді зосереджують у собі зміст нашої віри, тому не випадково вони були сповіщені не людиною, але ангелом, так само, як не людиною було засвідчене народження у світі Сина Божого. Рано-вранці жінки-мироносиці прийшли до гробу, щоб за звичаєм оплакати Померлого та намастити Його тіло пахощами, але плач їхній змінився радістю, коли почули від ангела такі слова: «Ви шукаєте Ісуса розіп’ятого. Його нема тут – Він воскрес, як сказав» (Мф. 28: 5 – 6).
Чому вітання «Христос воскрес!» і відповідь «Воістину воскрес!» можна справедливо називати зосередженням нашої віри?
Тому, що цими словами найперше сповідується, що Господь воістину воплотився від Духа Святого і Марії Діви і став людиною, в усьому подібною до нас, окрім гріха, тобто стверджується, що боговтілення було не символом чи метафорою і що Сам Син Божий не примарно чи у видінні з’явився серед людей, але воістину прийняв людську природу і став на віки також і Сином Людським. І як подібний до нас Він, за пророчим свідченням святого Ісаї, «узяв на Себе наші немочі і поніс наші хвороби; а ми думали, що Він був уражений, покараний і принижений Богом. Але Він укритий ранами був за гріхи наші і мучимий за беззаконня наші; покарання світу нашого було на Ньому, і ранами Його ми зцілилися» (Іс. 53: 4 – 5). Прийнявши людську природу, уражену дією зла і підвладну смерті, Син Божий зціляє її, очищає, оновлює, освячує людину і знищує ворога – саму смерть (1 Кор. 15: 26).
Радісним вітанням ми також сповіщаємо свою віру в те, що Христос справді став родоначальником оновленого людства – новим Адамом: «Бо як смерть через людину, – говорить апостол Павло, – так через людину i воскресіння мертвих. Як в Адамі всі вмирають, так у Христі всі оживуть» (1 Кор. 15: 21 – 22). Через гріхопадіння прабатьків Адама і Єви дія зла, тління і смерть увійшли в людську природу. Через народження по плоті цю підвладність злу і смерті Адам передав також своїм нащадкам – усім людям. Якщо від першої людини залежало, чи слухати заповідь Божу і зберегти безсмертя, чи порушити Божу волю і стати підвладною злу і смерті, то всі нащадки Адамові приречені зазнати смерті. Однак Бог не полишив людину в такому стані, хоч і обрала вона цей стан сама, згрішивши та підкорившись злу, а з великої любові до Свого творіння послав у світ Єдинородного Сина, «щоб, – як свідчить Євангеліє, – усякий, хто вірує в Нього, не загинув, а мав життя вічне» (Ін. 3: 16).
Не від нас залежить дія смерті в людській природі, тому і помираємо, хоч і не бажаємо цього, але й не від нас залежить і воскресіння, бо його звершив Господь Ісус Христос для всього людства через Своє власне воскресіння. Як через підвладність людської природи злу і смерті помирають і грішники й праведники, і віруючі й невіруючі, так і воскреснуть, згідно зі Словом Божим, усі люди – і праведні, і грішні.
Не від нас залежить, що ми смертні, але від нас залежить, як ми використаємо час нашого життя: для добра чи для зла. Так само не від нас залежить, що ми всі в останній великий день земної історії – день Другого пришестя Спасителя і Страшного суду – воскреснемо, але від нас залежить, чи воскреснемо ми для блаженного вічного життя з Богом, яке приготовлене для тих, хто виконує Його волю, любить Бога і ближніх, чи воскреснемо для осудження на вічні муки, які чекають на противників Божих.
Наше вітання, яким ми звикли прославляти Воскресіння Христове, є також і закликом до кожного: якщо Христос воскрес, то й ми воскреснемо, а якщо ми воскреснемо, то маємо потурбуватися, щоб ми воскресли для блаженної вічності, а не для осудження за вчинене нами зло.
Зі звісткою про воскресіння Спасителя також пов’язані два заклики, зосереджені у перших словах, що їх від Самого Господа Ісуса Христа почули жінки-мироносиці, – «Радійте!» (Мф. 28: 9) і «Не бійтеся!» (Мф. 28: 10).
Скорботи світу цього, страждання, засилля зла, невпевненість у майбутньому – все це пригнічує людину, спонукає до зневіри та розпачу, але воскресіння Христове повертає нам радість та відганяє страх. Сам Спаситель заохочує нас не боятися сили зла, а переможно протистояти йому: «У світі зазнаєте скорботи, – каже Він, – але мужайтесь: Я переміг світ» (Ін. 16: 33).
Ось так багато змісту є, здавалося б, у коротких і простих словах нашого взаємного вітання! Через них ми стверджуємо нашу віру в Бога, віру в істинне пришестя у світ Сина Божого, в Його перемогу над злом і смертю та в наше власне воскресіння з мертвих. Все це спонукає нас до виконання заповідей Божих, до примноження добра та боротьби з гріхом і в самих собі, і в навколишньому світі.
Дорогі брати і сестри!
Розділяючи з Вами великодню радість, я вітаю всіх Вас зі світлим Воскресінням Христовим, зі спасительною Пасхою Господньою! Вітаю зі святом Главу Української держави Петра Порошенка, Верховну Раду України, Український уряд. З відчуттям особливої вдячності спрямовую наші спільні вітання українським воїнам, які зі зброєю в руках мужньо протистоять агресору та захищають мир. Ми щоденно молимося за Вас і впевнені, що завдяки вашому жертовному служінню Україна наближається до перемоги і справедливого миру.
Від золотоверхого Києва тепло нашої любові та вітань, наші молитовні побажання ми надсилаємо тим, хто святкує Великдень в умовах окупації, за гратами полону чи несправедливого ув’язнення. Ми просимо в Господа захисту, миру і свободи для кожного з Вас.
Зі світлим Христовим Воскресінням сердечно вітаю всіх православних християн України – як дітей помісної Української Православної Церкви, так і тих, хто дотепер ще не має єдності з нею, хоча і сповідує разом з нами одну віру. Наші серця і братня любов відкриті до всіх Вас, хто бажає блага Церкві та Україні. І ми віримо, що як Господь благословив буття помісної Церкви українського народу, так благословить і звершить єднання навколо престолу Київського всіх православних України.
Вітаю з Великоднем усіх християн України й увесь наш народ. Нехай Господь надихне серця наші в любові разом будувати краще майбутнє Батьківщини, відкидати спокуси, протистояння і ворожнечу, а утверджувати правду, порозуміння і суспільний мир.
Вітаймо один одного, сповіщаймо ближнім і далеким перемогу Божу над гріхом, злом і смертю, бо воістину Христос Воскрес!

Епіфаній,
Митрополит Київський і всієї України
Пасха Христова,
2019 р.,
м. Київ