ГОЛОВНА · ЄПАРХІЯ · НАШІ БЛАГОЧИННЯ · БІБЛІОТЕКА · СТАТТІ · ФОТО ГАЛЕРЕЯ · МОЛОДІЖНЕ БРАТСТВО · ДОПОМОГТИ НАМ · ДОПОМОГА НА БУДІВНИЦТВО · КАЛЕНДАР · ПОШУК · КОНТАКТ · Пожертва на Свято-Воскресенський кафедральний соборTuesday, April 23, 2024
Навігація
ГОЛОВНА
ЄПАРХІЯ
НАШІ БЛАГОЧИННЯ
БІБЛІОТЕКА
СТАТТІ
ФОТО ГАЛЕРЕЯ
МОЛОДІЖНЕ БРАТСТВО
ДОПОМОГТИ НАМ
ДОПОМОГА НА БУДІВНИЦТВО
КАЛЕНДАР
ПОШУК
КОНТАКТ
Архів файлів
FAQ
Зворотній зв'язок
Пожертва на Свято-Воскресенський кафедральний собор
Пожертва на Свято-Воскресенський кафедральний собор
Всі статті
Проповіді
Мистецтво
Статистика
Богослів'я
Суми і Сумщина
Історія Церкви
Релігія - Політика
Християнські свята
Магія, астрологія, окультизм
Піст у житті християнина
Останні статті
Благовірний великий ...
«Колір чистоти і цно...
28 вересня - пам'ять...
Воздвиження Чесного ...
Життя і страждання С...
Наші друзі off
Радіємо, що в Києво-Печерську лавру повернулась Українська Церква

Радіємо, що в Києво-Печерську лавру повернулась Українська Церква


Для українського народу є великою духовною радістю і справжнім Божим благоволінням те, що давня українська святиня, в центрі української столиці, нарешті почала звільнятися від духовної окупації. І що вперше за кількасот років в головному храмі Лаври лунала очолена ієрархами молитва рідною мовою рідної Української Церкви – визнаної помісної, автокефальної Православної Церкви України, яка є правонаступницею давньої Київської Митрополії.
Так, саме наша Церква, яка має Патріарший і Синодальний Томос про автокефалію, а також визнання з боку Церкви-Матері та інших помісних Церков-Сестер, є канонічною правонаступницею давньої Київської Митрополії, а відтак – і її історичної спадщини. Але аж ніяк це не спадщина нинішньої юрисдикції невизначеного статусу, яка до недавнього часу не боялася називатися УПЦ Московського Патріархату. Російська Церква окупувала і, фактично, привласнила Києво-Печерську лавру у XVII столітті.
Історики підрахували, що давня Київська Митрополія існувала з Лаврою близько 635 років (1051 – 1686), а Московський Патріархат владарював у святині майже вдвічі менше – 337 (1686 – 2023). Тож цього Різдва Христового українська молитва в головному храмі Києво-Печерської лаври була особливою в своєму роді - першою за 337 років вільною від духовного ярма Москви! Лунала у відбудованому Успенському соборі, який у 1941 році підірвали російські більшовики, заздалегідь його замінувавши.
До речі, тут варто згадати і про велику лаврську пожежу 1718-го року. Тоді разом з численними будівлями згоріли величезний архів і бібліотека, де зберігалися грамоти, укази, старовинні видання й рукописи княжих часів. Вогонь знищив письмову пам’ять про незалежне українське політичне і духовне життя Лаври, пишуть історики. Тож втрати і наслідки для нас були непоправними: одразу після пожежі московські «літописці» взялися переписувати історію древнього монастиря відповідно до інтересів новопроголошеної російської імперії (саме в той час Петро І вирішив перейменувати московське царство на російську імперію).
До XVIIІ століття богослужбовою мовою в Печерському монастирі була церковнослов’янська мова української редакції, яку за наказом царя Петра І заборонили і замінили на московську. «Наша мова українська, наші книжки завжди муляли очі Москві, – писав у своїх працях митрополит Іларіон (Огієнко). – І Москва рано починає вести з нами боротьбу, щоб примусити нас кинути рідну мову свою й пристати до московської. Почалося це зараз же по приєднанні нашої Церкви до Московської, ще за патріарха Якима, що так люто ненавидів українців: він перший почав забороняти українцям книжки рідною мовою. Ще 1677 р. він наказував видерти з української книжки листки, бо вони «несходны с книгами московскими». Так почалася цензура українських книжок ще в XVII віці».
«Петро І, «прихильник» українців, пішов уже значно далі в цензурі книжок. Роздратований частими памфлетами на себе, він для всієї Росії 1701 р. видав такого чудацького наказа: «Монахи в кельях никаковых писем писати власти не имеют, чернил и бумаги в кельях имети да не будуть, но в трапезе определенное место для писания будет, но и то с позволения начального»… А далі й посунули довгою низкою оці цензурні скорпіони з Москви. Київській Лаврі було твердо наказано, щоб рукописи до друку «для свидетельствования присылать в Московскую типографскую контору прямо от той Лавры», – свідчить митрополит Іларіон, наводячи численні факти цензури, заборон і покарань за україномовні тексти. Той період митрополит назвав добою «обрусєнія».
«Привласнила» росія і наших святих, що спочивають на території Лаври. З понад 120 спочилих святих більше 100 були кліриками Київської Митрополії. Ще святитель Петро Могила, бувши лаврським архімандритом, а згодом і Митрополитом Київським і всієї Руси, почав клопотання про отримання офіційного дозволу Константинополя на канонізацію Печерських святих. 1643 року в Києві був укладений «Канон Печерським святим», який проголошував вшанування українських угодників і, передусім, печерських ченців. У 1762 році російська Церква проголосила Печерських святих «загальноросійськими».
Багато фактів з історії цієї тисячолітньої київської святині лишаються для нас досі невідомими. Але ми віримо, що світло правди потроху розвіє темряву омани. Важливо те, що вже розбиті кайдани нашої трьохсотлітньої духовної окупації. І тепер від всіх нас залежить, як швидко ми підведемося з колін і вільно розправимо плечі. Слава Богу за все!

Джерело: офіційна сторінка ПЦУ у Фейсбуці

Коментарі
Немає коментарів.
Додати коментар
Будь ласка, залогиньтесь, що б додати коментар.
Рейтинги
Рейтинг доступний тільки для користувачів.

Будь ласка, залогінтесь або реєструйтеся для голосування.

Немає даних для оцінки.
ДЕКЛАРАЦІЯ
ДЕРЖАВНІ ДОКУМЕНТИ
Время портала
Гість
Ім'я

Пароль

Запам'ятати мене



Реєстрація
Забули пароль?
Голосування
Звідки Ви дізналися про наш сайт?

Від знайомих

З іншого сайту

З пошукової системи

Для участі в опитуваннях ви повинні залогінитися.
Міні-чат
Вам необхідно залогінитися.

Немає присланих повідомлень.
Copyright © 2007
Веб-портал Сумської єпархії Православної Церкви України
Редакція Прес-центру залишає за собою право не погоджуватися зі смістом статтей, які присилають читачі. Викладені тут погляди не обов'язково повинні поділяти всі члени редакції прес-центру.
Матеріали Веб-порталу Сумської єпархії УПЦ КП можуть бути використані повністю чи частково лише за умови посилання на джерело.