Субота 5-го тижня Великого посту. Похвала Пресвятої Богородиці

У суботу 5-го тижня Великого посту православні християни мають звичай з особливою шаною прославляти Пресвяту Богородицю. День цей за церковним календарем отримав назву Похвали Пресвятої Богородиці (суботи акафіста).
Засновуючи Царгород (Константинополь), імператор Костянтин Великий присвятив його Діві Марії, яку щиро шанував як покровительку нової столиці. У місті було побудовано чимало храмів на честь Пресвятої Богородиці. Ікона Божої Матері, написана самим євангелистом Лукою, разом з Її поясом та ризою зберігалася у Влахернському храмі столиці.
В ту тривожну ніч 626 року, коли орда загарбників готувалася штурмувати місто із моря, і суші, жителі шукали захисту в храмах Божих. На колінах вони благали про спасіння Господа та Заступницю, не припиняючи молитов. В той самий час патріарх Сергій зі святою іконою в руках проходив з молитвами про захист під стінами міста. А коли у води морські опустили Ризу Пресвятої Богородиці, здійнялася страшна буря і потопила ворожий флот, примусивши вцілілих загарбників до втечі. І в ту ж ніч вперше був прочитаний акафіст як щира подяка за порятунок міста.
У день Похвали Пресвятої Богородиці з особливою урочистістю читається в храмах акафіст Божій Матері. Цей перший акафіст, написаний для церковного вжитку дияконом цареградської церкви Георгієм Пісідійським, і послужив зразком для всіх наступних акафістів, написаних на честь Пресвятої Діви, Господа, святих та церковних свят. Згодом Йосиф Студит написав канон у суботу Акафіста, а деякі інші особи додали до цього подячні молитви в спогад того ж всесильного воєводства Божої Матері.
Наша Православна Церква звершує це торжество для ствердження тих, що каються в надії на Заступницю Небесну, яка, позбавляючи вірних від ворогів видимих, тим більше готова нам допомогти в боротьбі з ворогами невидимими.