Як Церква радить ставитися до сновидінь?

Про те, що сон є важливим для людини, свідчить хоча б той факт, що в цьому стані ми проводимо не менше третини свого земного буття. Святі отці вбачали у сні та пробудженні образи смерті і воскресіння. Під час сну матеріальне (фізичне) тіло людину не контролює, водночас її душевне життя триває (у певній формі). Це сонне «життя душі» – до кінця досі не вивчений наукою феномен, який підкреслює цікаву закономірність: без доброго, здорового сну фізичне тіло нормально функціонувати не може…
Що ж говорить нам Біблія про сон?
Сон згадується у Писанні дуже часто. Перша згадка про цей стан зустрічається в оповіді про час ще до гріхопадіння: Господь наводить на Адама «міцний сон» перед тим, як створити Єву (Бут. 2: 21). «Господь дає улюбленим Своїм спокійний сон» (Пс. 126: 2), а ті, хто покладає надію на Господа, «коли ляжуть спати – не будуть боятися, і коли заснуть – сон їх буде приємним» (див. Притч. 3: 24). Водночас нечестиві і злі люди «не заснуть, якщо не зроблять зла; пропадає сон у них, якщо вони не доведуть кого до падіння» (Притч. 4: 16).
Сон може бути нагородою: «Солодкий сон у того, хто працює, чи мало, чи багато він з’їсть; але пересичення багатого не дає йому заснути» (Еккл. 5: 11), або покаранням: «У ту ніч Господь забрав сон у царя» (Есф. 6: 1).
А, власне, сновидіння «бувають при великій кількості турбот» (Еккл. 5: 2), і «у безлічі сновидінь, як і в безлічі слів, – багато суєти» (Еккл. 5: 6). Водночас нерідко зустрічаємо у Писанні вказівки на те, що Бог через сон повідомляє певній людині Свою волю або попереджає про майбутні події. Виходить, сновидіння різні за призначенням?
Загалом, спираючись на вчення святих отців, сни можна умовно поділити на такі види: емоційні, від нечистого і пророчі (від Бога). Емоційні (суєтні сни) є природним наслідком повсякденних турбот і тривог – тобто, те, про що посилено думає або чим займається людина, відбивається і в снах нею видимих. З цього приводу Симеон Новий Богослов пише: «Чим душа зайнята і про що говорить наяву, про те мріє або філософствує вона і уві сні: проводить весь день в турботах про справи людські, про них же метушиться вона і в сновидіннях».
Часто характер снів відповідає духовному стану людини наяву. Під час сну, коли зникає контроль над свідомістю, коли ми нічого не соромимось – тоді спливають з глибин підсвідомі первинні основи нашої істоти, оголюються найглибші пласти душі. Типові для наших снів емоційні образи, видіння і душевні стани – відкриті, нічим не приховані прояви нашої справжньої особи.
Ті люди, які особливо довіряють снам і надають їм надмірне значення, нерідко бувають спокушені злими духами. Диявол бачить душевну слабкість людини, її надмірну увагу до снів, тож намагається надати їм більшої цікавості і переконливості, підкорюючи і нав’язуючи свою волю людині. Такі сни називають снами від лукавого. Щодо цього пророк Єремія говорить: «Нехай не зваблюють вас пророки ваші, які серед вас, і ворожбити ваші; і не слухайте снів ваших, які вам сняться; неправдиво пророкують вони вам ім’ям Моїм; Я не посилав їх, – говорить Господь» (Єр. 29: 8 – 9).
Водночас бувають сни пророчі, від Бога – але таких снів удостоюються далеко не всі, а праведні або ті, яким Господь дає можливість звернути увагу на своє життя і розкаятися чи вберегти інших від тяжкої помилки. Тут прикладом може слугувати сон дружини Понтія Пилата, яка під час суду над Спасителем послала до Пилата сказати: «Не роби нічого Праведникові Тому, бо я багато потерпіла сьогодні уві сні через Нього» (Мф. 27: 19).
Аби не впадати у крайнощі й не стати лжепророком, ставитися до сновидінь потрібно дуже обережно. Якщо і справді Господь захоче нам щось сказати, то Він це донесе не уві сні, а наяву, через серце, нашу душу, совість. Над деякими снами, можливо, варто замислитись: чи не викриває Господь мене через сон у якому-небудь гріху, пристрасті чи слабкості, чи не хоче Він напоумити мене або застерегти від чогось?..
А загалом стосовно сновидінь та й інших «надприродних» явищ – запам’ятайте правило ченців Старого Афона: «Не приймай і не відкидай». Цей мудрий духовний принцип рятує людину від гордості, зарозумілості, помилки, надмірної уваги до несуттєвого, а також дозволяє не нехтувати проявом благодаті, якщо вона справді мала місце. Спокійних і здорових вам сновидінь!