14.11 - пам'ять святого апостола Филипа, заговини на Різдвяний (Пилипів) піст

Православна Церква 14.11 вшановує пам'ять святого апостола Филипа, заговини на Різдвяний (Пилипів) піст, та читає на своїх богослужіннях:

Євангеліє від Іоана 21 глава 15-25 вірші:
Одного разу явився Ісус ученикам Своїм, воскреснувши з мертвих, і каже Симону-Петрові: Симоне Іонин! Чи любиш ти Мене більше, ніж вони? Петро каже Йому: так, Господи! Ти знаєш, що я люблю Тебе. Ісус говорить йому: паси ягнят Моїх. Ще говорить йому вдруге: Симоне Іонин! Чи любиш ти Мене? Петро говорить Йому: так, Господи! Ти знаєш, що я люблю Тебе. Ісус говорить йому: паси вівці Мої. Говорить йому втретє: Симоне Іонин! Чи любиш ти Мене? Петро засмутився, що втретє спитав його: чи любиш ти Мене? І сказав Йому: Господи! Ти все знаєш: Ти знаєш, що я люблю Тебе. Ісус говорить йому: паси вівці Мої. Істинно, істинно кажу тобі: коли ти був молодий, то підперізувався сам і ходив, куди хотів; коли ж постарієш, то простягнеш руки твої й інший підпереже тебе і поведе, куди не хочеш. Це Він сказав, щоб зрозуміли, якою смертю Петро прославить Бога. І, сказавши це, говорить йому: йди за Мною. Петро ж, обернувшись, бачить, що йде за ним ученик, якого любив Ісус і який на вечері, припавши до грудей Його, сказав: Господи, хто видасть Тебе? Побачивши його, Петро говорить Ісусові: Господи, а він що? Ісус говорить йому: якщо Я хочу, щоб він залишився, доки прийду, що тобі до того? Ти йди за Мною. І рознеслося це слово поміж браттями, що ученик той не помре. Але Ісус не сказав йому, що не помре, але: якщо Я хочу, щоб він залишився, доки прийду, що тобі до того? Це той ученик, що свідчить про це і написав це; і знаємо, що правдиве свідчення його. Багато й іншого сотворив Ісус; але, коли б написати про те докладно, то, думаю, і сам світ не вмістив би написаних книг. Амінь.

Перше послання до Солунян святого апостола Павла 3 глава 9-13 вірші:
Браття, яку подяку ми можемо скласти Богові за вас, за всю радiсть, якою радiємо за вас перед Богом нашим, i вночi i вдень якнайревнiше молячись, щоб побачити лице ваше i довершити те, чого не вистачило вiри вашiй? Сам же Бог i Отець наш i Господь наш Iсус Христос нехай i направить шлях наш до вас. А вас Господь нехай виповнить i збагатить любов’ю один до одного i до всiх, як і наша є до вас, щоб утвердити серця вашi непорочними у святинi перед Богом i Отцем нашим, у пришестя Господа нашого Iсуса Христа з усiма святими Його. Амiнь.

Євангеліє від Луки 14 глава 25-35 вірші:
Одного разу йшло за Ісусом багато народу, і, обернувшись, Він сказав їм: коли хто приходить до Мене і не зненавидить батька свого і матері, жінки і дітей, братів і сестер, та ще й життя свого, той не може бути Моїм учеником. І хто не несе хрест свій і не йде слідом за Мною, той не може бути Моїм учеником. Бо хто з вас, бажаючи будувати башту, не сяде спершу і не обчислить витрат, чи вистачить у нього коштів, щоб закінчити? Щоб, коли закладе основу і не зможе закінчити, усі, хто побачить, не почали сміятися з нього, кажучи: як цей чоловік почав будувати, та не зміг закінчити. Або який цар, ідучи на війну проти іншого царя, не сяде і не порадиться спершу, чи під силу йому з десятьма тисячами встояти проти того, хто йде на нього з двадцятьма тисячами? Якщо ж ні, то поки той ще далеко, він пошле до нього посольство просити про мир. Так і кожний з вас, хто не зречеться усього свого майна, не може бути Моїм учеником. Сіль — добра річ; але якщо сіль утратить силу, то чим осолиться? Ні в землю, ні на гній не придатна; геть висипають її. Хто має вуха слухати, нехай слухає!

Перше послання до Коринф'ян святого апостола Павла 4 глава 9-16 вірші:
Браття, нам, пос­ланцям останнiм, Бог судив бути нiби засудженими на смерть, бо ми були видовищем свiтовi, ангелам i людям. Ми безумнi Хрис­та ради, а ви мудрi у Христi; ми немiчнi, а ви мiцнi; ви у славi, а ми в безчестi. Hа­вiть донинi тер­пимо голод‚ i спрагу, i наготу, i страждаємо, i поневiряємось, i трудимось, працюючи своїми руками. Лихословлять нас, ми благословляємо; го­нять нас, ми терпимо; ганьблять нас, ми благаємо: ми як смiт­тя для свiту, як порох, що усi топчуть донинi.
Це пишу не для того, щоб вас осоромити, а наставляю на розум вас, як дiтей моїх улюблених, бо хоч у вас тисячi наставникiв у Христi, та не багато отцiв; я родив вас у Христi Iсусi благовiстям. Тому благаю вас: ставайте по­дiбнi менi, як я Христу.

Євангеліє від Іоана 1 глава 43-51 вірші:
Одного разу захотів Ісус йти до Галилеї; і знаходить Филипа, і каже йому: йди за Мною. Филип же був з Вифсаїди, з одного міста з Андрієм і Петром. Филип знаходить Нафанаїла і каже йому: ми знайшли Того, про Якого писали Мойсей у законі і пророки, Ісуса, сина Йосифа, з Назарета. Але Нафанаїл сказав йому: чи може щось добре бути з Назарета? Филип говорить йому: піди і подивись. Ісус, побачивши Нафанаїла, який ішов до Нього, говорить про нього: ось воістину ізраїльтянин, у якому нема лукавства. Нафанаїл говорить Йому: звідки Ти мене знаєш? Ісус відповів йому: перше ніж покликав тебе Филип, Я бачив тебе під смоковницею. Нафанаїл відповів Йому: Учителю! Ти — Син Божий, Ти — Цар Ізраїлів. Ісус сказав йому у відповідь: через те, що Я сказав тобі, що бачив тебе під смоковницею, ти віруєш; більше цього побачиш. І говорить йому: істинно, істинно кажу вам: віднині побачите небо відкрите і ангелів Божих, які піднімаються і спускаються над Сином Людським.