| Наші друзі |
|
|
| Надвечір'я Різдва Христового: З глибини віків до сьогодення |
Надвечір'я Різдва Христового: З глибини віків до сьогоденняНадвечір'я Різдва Христового – це особливий час, сповнений глибокої духовності та давніх традицій, що сягають перших віків християнства. Це час очікування дива, час єднання родини та вшанування пам'яті предків.
Богослужіння та історичні корені
Надвечір'я Різдва відзначається особливим богослужінням – Великими, або Царськими часами, укладеними Єрусалимським Патріархом Софронієм. У псалмах та пророцтвах Старого Завіту цього богослужіння зібрані пророцтва про Месію, а Євангеліє розповідає про події, пов'язані з Різдвом Христовим. Назва «Царські часи» походить від візантійської традиції присутності імператора та його двору на цій службі. Цей день завершує Пилипівський піст, тому є днем суворого посту.
До прийняття християнства наші предки відзначали свято «Корочуна» – день вшанування сонця, що символізувало надію на врожай, приплід худоби, здоров'я та добробут. З приходом християнства ці давні традиції набули нового змісту, наповнившись ідеалами правди, любові та всепрощення.
Приготування до Святого вечора
Підготовка до Різдва розпочиналася заздалегідь. Після жнив перший або останній сніп збіжжя, перев'язаний перевеслами, залишали необмолоченим. Його вносили до хати на Святвечір, називаючи «дідухом», «дідом», «колядою», «кролем», «зажином» або «бабою». Також до хати вносили сіно.
Готували багато їжі, напої, купували новий посуд та одяг. Традиція встановлювати ялинку з'явилася в Україні пізніше, у першій половині XX століття, поширившись з Німеччини. Її прикрашали свічками, горіхами, яблуками та домашніми солодощами. На Лемківщині виготовляли «павуків» із соломи або дроту, що символізували павутиння, яке, за легендою, врятувало Святу Родину.
До свята ретельно прибирали в хаті та на подвір'ї, повертали позичені речі.
Страви Святого вечора
На Святвечір випікали різноманітний хліб: корун, крачун, книш, калач, струцлю, кожен з яких мав своє символічне значення. Книш, кругла паляниця з маленьким хлібцем зверху, символізував пам'ять про померлих. На Лемківщині пекли «струцлю», а на Поділлі – три обрядові хліби: «Хазяїн», «Василь» та «Йордан».
Обов'язковими були пиріжки з різними начинками, калачі та інші хлібобулочні вироби. Господиня вставала рано вночі, щоб приготувати 12 пісних страв, серед яких найважливішими були кутя та узвар.
Кутя – варена пшениця з медом – символізувала вічність та щастя на небі. Узвар – компот із сухофруктів. Також готували голубці, капусняк, горох, борщ, каші, вареники, рибу та страви з грибами. Кількість та склад страв могли відрізнятися залежно від регіону та достатку родини. На Лемківщині готували особливі страви, такі як «бобальки» та «киселиця».
Традиції Святого вечора
Поки господиня готувала, господар дбав про худобу та обійстя. На Лемківщині існував звичай перед вечерею митися в крижаній воді. Господар вносив до хати дідуха та сіно, промовляючи особливі слова. Сіно розтрушували, бажаючи добробуту худобі та пам'яті душам померлих. На стіл стелили сіно, обрус, клали хліб зі свічкою. Господар пригощав худобу хлібом з часником, символізуючи тепло, яким тварини зігрівали новонародженого Ісуса.
Коли на небі з'являлася перша зірка, родина сідала до столу. Перед тим кожен дмухав на своє місце, щоб не зашкодити душам, які, за повір'ям, приходили на Святвечір. Вечерю починали з куті, їли зі спільних мисок, що символізувало єдність. На столі залишали страви для померлих. Після вечері молодь колядувала, а дехто йшов на Всеношне Богослужіння.
Традиції святкування надвечір'я Різдва єднають українців, нагадуючи про важливість родинних цінностей, зв'язку з минулим та віри у майбутнє.
З повагою отець Назарій (Ковальов) священник Православної Церкви України
|
|
|
Будь ласка, залогиньтесь, що б додати коментар.
|
|
|
Рейтинг доступний тільки для користувачів.
Будь ласка, залогінтесь або реєструйтеся для голосування.
Немає даних для оцінки.
|
|
|
Вам необхідно залогінитися.
Немає присланих повідомлень.
|
|
