Літо кличе… . Ось літо покликало і нашу церковну школу до православного християнського табору.
З 12 по 18 липня частина вихованців школи, молодь та дорослі перебували в таборі «Запсілля - 2010», організованому в цьому році Свято-Георгіївським молодіжним православним братством, стараннями настоятеля Свято-Георгіївського храму протоієрея Олексія Згонника, директора церковної школи Беспалої Людмили Миколаївни та інших викладачів.
Запсільські краєвиди вразили нас своєю чудовою красою різнотрав’я, широкими лугами, лагідними водами Псла, приємними підйомами та спусками схилів і пагорбів. І таборяни зрозуміли, що тут є чим зайнятись і що побачити.
Бурхлива хвиля табірного життя охопила і дітей, і дорослих. Програма кожного дня була насиченою і змістовною: ранкова та вечірня молитви, екскурсії, походи, біблійні заняття, купання в річці, спортивні ігри, естафети, творчі справи, вечірня ватра і, звичайно, смачна – смачна кухня. Мабуть, кожному таборянину надовго запам’ятається канатна переправа через р. Псел, яку організував директор Запсільської середньої школи Павло Іванович Влезько. Ця переправа вимагала від кожного з нас сили духу, сміливості, вміння подолати певний страх, зібрати свої сили, щоб виконати поставлену задачу. І всі таборяни з нею впорались!
Багато теплих спогадів залишиться також від екскурсії до зоогосподарства в с. Миропілля, де всі могли побачити коней різних порід, осликів, поні і, навіть, покататися на них. Туристичний похід до лісу теж вимагав від кожного таборянина витривалості, кріпості духу, внутрішньої сили, щоб подолати немалу для дітей відстань – більше 10 км! І таборяни подолали її! А ввечері – творчі справи! У кожного була можливість проявити свої таланти, особливо на вечорах української народної пісні, гумору, гала-концерті. Як приємно бачити плоди спільної справи дітей і молоді – спільні номери художньої самодіяльності, спільні поробки декоративно-прикладного мистецтва, театральні сценки, малюнки, плакати. Гра «Таємний друг» ще більше об’єднала і дітей, і дорослих, бо кожний намагався щоденно непомітно подарувати своєму таємному другові невеликий дарунок, як вияв своєї уваги та християнської любові.
Отже, табір – це школа життя. Він навчає спільно жити, вчить любити свого ближнього, допомагати один одному, а значить виконувати Божі Заповіді Любові. Останній загадковий вечір таборян можна вибудувати в певний ланцюжок: луг – річка – вогнище – шашлики – гітара – концерт – призи – грамоти – радість та смуток розставання. Отож, зміцнені духом, випробувані перешкодами, оздоровлені природою наші діти повернулися додому. Тепер чекаємо на зустріч в недільній школі у вересні.
Прот. Олексій Згонник
Настоятель Свято-Георгіївського храму
м. Суми.