Неділя ХрестопоклоннаТим, хто хоче за Ним слідувати, Христос дає одну цілком ясну заповідь у
сьогоднішньому Євангелії: Якщо хтось хоче за Мною йти, нехай відкинеться від себе,
відвернеться від себе, пройде повз себе, візьме свій хрест і слідує за Мною...
Але відвернутися від себе, від себе відкинутися, відвернути від себе саму увагу можна
тільки, якщо прикувати цю увагу до чогось чи когось іншого. Просто відвести
очі й не дивитись нікуди, просто відірвати серце і ні на що його не спрямувати — не можна.
Як же виконати цю заповідь Спасителя?
Мені здається, що ми могли б почати з чогось дуже простого та доступного
кожному із нас. Що, якби ми ніби почули Христовий голос, що промовляє нам — як Він
говорить у євангельських оповіданнях багато разів. Без Тебе нічого не можу зробити: будь
моїми очима, що бачать ближнього; будь моїм слухом, що сприймає його поклик,
благання, крик; будь моїми ногами, що поспішають до нього на допомогу; будь руками моїми,
дають йому те, що потрібно...
Коли б ми так почули Христа, то знали б, що робити; ми знали б, що ми
можемо одночасно бути самими собою, у глибокому, осмисленому значенні цього слова,
і разом із цим не зосереджувати свою увагу на собі самих. Ми могли б тоді
разом із Христом подивитися навколо себе і поставити собі запитання: Кому потрібен
Христос? Кому потрібна Його любов? Кому потрібна Його турбота? Кому потрібна Його чистота і
правда? Кому потрібне Його світло?
Ми могли б тоді прислухатися до життя та спробувати почути не той голосний
гомін земний, який нас глушить, а ті голоси, що піднімаються в благанні, в тузі, в
радості, і озватись на них. Ми могли б поспішати до Бога і людей одночасно; і
тоді ми були б і з Ним, несучи Його Хрест, - бо Його Хрест - це Його любов,
готова всім пожертвувати заради нас, і могли б слідувати за Ним і водночас
забути про себе, будучи поглиненими турботою про інших: турботою не тільки нашою, а
Христовою...
Подумаємо над цим і почуємо Христа, який каже нам: Будь Мною серед народу
Мого, — і тоді легко буде, можливо, хоч на мить про себе забути та згадати
про ближнього разом із Богом. Амінь.


митрополит Антоній