ЧИ ПОКАЯВСЯ ЮДА ЗА СКОЄНУ ЗРАДУ СПАСИТЕЛЯЯкщо Христос під покаянням має на увазі зміну попереднього способу життя через виправленя людини, то виникає питання - чи справді покаявся Юда? Євангельська відповідь конкретна - Юда усвідомив скоєне ним, але, якщо покаяння - це зміна розуму і способу життя, а Юда повісився після усвідомлення скоєного, то чи було це усвідомлення покаянням? Однозначно - ні!

Важливо розуміти, що Юда не продав Христа, хоч і отримав за зраду гроші. Це зрозуміло хоча б тому, що він не став торгуватися, а взяв стільки, скільки йому запропонували первосвященики, до яких він прийшов з пропозицією видати Ісуса.

Хоча саме фінансове питання присутнє в євангельській оповіді про зраду в Велику середу, на згадку про яку Церква встановила постувати кожну середу впродовж року.

Євангеліє розповідає нам про грішну жінку - Марію, яка приходить до Христа з дорогоцінними пахощами і омиває ними ноги Спасителю. Це збурює Юду, який каже, що краще було б продати ці пахощі, а гроші роздати бідним.

Але не бідних любить Юда, а гроші, бо саме в нього скринька з бюджетом апостольської громади. Саме після цієї події Юда остаточно вирішує зрадити Ісуса і видати його місцезнаходження первосвященикам.

Але срібролюбство - не основна причина таких дій. Юда зрозумів, що Христос - не той Цар, якого він чекав. Юда, як і більшість юдеїв того часу, чекав не біблійного Месію-пророка, а земного володаря-переможця, який з Божою допомогою визволить Ізраїль і поставить його над усіма довколишніми народами.

Юда зрозумів, що Христос не буде піднімати повстання і не боротиметься за владу. Христос не буде очолювати Юдейську державу, в якій той міг би зайняти місце розпорядника фінансів і бюджету.

Більш того, Христос спокійно говорить про свої майбутні страждання і страту всього за кілька днів. А після того, що Ісус вчинив в Єрусалимському Храмі, повиганявши звідти торговців і відкрито викриваючи суть фарисеїв і первосвящеників, було зрозуміло, що Христос наражається на реальну небезпеку, яка загрожує і тим, хто довкола Нього.

Юда все правильно на розсуд юдеїв прорахував і поспішив запропонувати послуги тим, хто вже шукав нагоди розправитися з Ісусом.

Єдине, чого він не врахував, це того, що Христос - не земний правитель, а Володар Небесний, Який прийшов принести себе в Жертву за всіх людей, а не за окремий народ. Який не тільки помре на Хресті, але й Воскресне. Який не змінить земний порядок речей, але відкриє небесну перспективу, яка змінить і історію людства.

Юда зрадив Ісуса, бо перестав у Нього вірити як у Христа. Бо віра Юди вимірювалися лише земним (грошима і владою). Фігура Юди є однією з найбільш складних і трагічних в Євангелії.

Побачивши, до чого привела зрада, Юда усвдомлює наслідок вчиненого гріха, робить перший крок до покаяння - намагається повернути гроші але, закінчує життя самогубством.

Може виникнути запитання: чому Господь настільки немилосердний до Юди? Відповідь очевидна, якщо згадати, що Бог створює людину вільною і зі свобідною волею.

Згідно Євангелія, Христос буде ще декілька разів намагатися достукатися до Юди, але той продовжуватиме брехати і не відмовиться від того, що замислив, і реалізує це в ніч проти п'ятниці в Гефсиманії.

Більше того, Юда, навіть розкаявшись, не дає Богові шансу допомогти виправити помилку, бо накладає на себе руки. І в цьому його історія є протилежною до історії апостола Петра, який також зраджує Христа, тричі зрікаючись Його. Але Петро залишається жити, приносить щире каяття і подальшим власним життям доводить, що справжня віра і довіра Богові може творити дива і відкривати двері Царства Небесного.

Отож, підсумовуючи, бачимо, що Юда розкаявся за вчинене. Тобто, визнав свій гріх, але не покаявся, а пішов, і скоїв ще один гріх - пішов, і вчинив самогубство.