27 ЛИПНЯ – ВЕЛИКОМУЧЕНИКА І ЦІЛИТЕЛЯ ПАНТЕЛЕЙМОНА
Цього дня ми особливо вшановуємо великомученика і цілителя Пантелеймона, а сім парафій нашої єпархії відзначають престольний празник.

З давніх часів святий Пантелеймон вважається покровителем лікарів. Молитви хворих, із вірою звернені до нього, приносять полегшення, зцілюють від фізичних і духовних недуг.

Пантелеймон жив у кін. ІІІ – на поч. ІV ст. у Римській імперії, в м. Нікомидія Віфанської провінції. Відомо, що батько його був язичником, а мати – християнкою. Хлопчика назвали Пантолеоном (ім'я означає «по всьому лев»), і лише пізніше, коли отримав цілительські й духовні дари, люди стали називати його Пантелеймон – «усемилостивий». Земне життя угодника було коротким, він прийняв мученицьку смерть іще юним.

Оповідають, що Пантелеймон навчався еллінської мудрості (науки стародавніх греків), проявляв чудові здібності, відрізнявся приємною вдачею і манерами, за що його всі любили.

Лікарського мистецтва юнак навчався у знаменитого Євфросина, послугами якого користувався сам імператор Максиміан, відомий гонитель християн.

Особливою подією стала зустріч зі старим пресвітером Єрмолаєм. Старець довго розмовляв, наставляючи молодика, полюбив його як рідного. Разом зі спасенними бесідами Пантелеймон одержав, мабуть, і якісь поради щодо цілительства, яке може відбуватися тільки по істинній вірі в Христа. Хотів юнак якнайшвидше перевірити свої здібності, шукав нагоди. Ідучи від старця, хлопець побачив мертву дитину, яку вкусила велика змія. Він підняв очі до неба й промовив: «Господи Ісусе Христе, я недостойний взивати до Тебе. Але якщо Ти бажаєш, щоб я став рабом Твоїм, то яви Свою силу і зроби так, щоб по імені Твоєму дитина ожила, а змія стала мертвою». І вчинилося диво: дитина ожила.

Через деякий час відбулося друге чудесне зцілення. Цього разу до Пантелеймона звернувся незрячий, який зневірився в лікарях, бо витратив на них майже всі свої статки. Нещасний, почувши про юнака-цілителя, став благати його про поміч. Той пообіцяв допомогти тільки у присутності свого батька. По тому випадку батько невдовзі прийняв хрещення і скоро помер. Усі успадковані маєтності Пантелеймон роздав бідним, а себе присвятив хворим, немічним, ув'язненим та потребуючим.

Тим часом виявилося, що серед «безуспішних лікарів» опинився і сам Євфросин – учитель Пантелеймона. Бачачи гарячу віру нещасного, учень береться лікувати його, і не тільки зцілює фізичну недугу (настає повне прозріння), але й воскрешає духовно, долучаючи до Христової віри.
Довідалися про це його заздрісники – інші медики й донесли імператорові Максиміану. Можновладець поцікавився, як він лікує хворих. «Іменем Христа Спасителя», – відповідали уздоровлені. Опісля Пантелеймона привели на суд і він привселюдно визнав Ісуса. Тоді імператор віддав його на страшні муки. Тіло піддали тортурам і потім обезголовили. Свою смерть він зустрів радісно, співаючи псалми.
Цілитель Пантелеймон зображений на іконах із невеликою скринькою в лівій руці й тоненькою ложечкою в правій. У скриньці – помічне зілля: він знає, для кого що призначено.

Голова великомученика досі зберігається в Пантелеймонівському монастирі на Афоні, частинки мощей – у багатьох храмах.

Престольний празник відзначають парафії в Луцьку (обласна клінічна лікарня), Горохові, Ковелі, селах Боголюби і Рованці Луцького районного, Люблинець Ковельського, Олексіївка Камінь-Каширського деканатів.