ВІТАННЯ СВЯЩЕННОАРХІМАНДРИТА ЛАВРИ БЛАЖЕННІЙШОГО МИТРОПОЛИТА КИЇВСЬКОГО І ВСІЄЇ УКРАЇНИ ЕПІФАНІЯ З 35-Ю РІЧНИЦЕЮ ВІДНОВЛЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ Всі 35 років після відновлення української державності і проголошення Незалежності у 1991 році ми боролися. За правду, за мову, за віру, за свободу, за право вільно робити вибір і прямувати до означеної нами мети. А останні дванадцять з половиною років ми змушені боротися за право жити на власній, дарованій нам Богом землі, за право не залежати ні від кого і самим бути господарями у своєму домі, визначати долю своєї держави, свого народу, своєї Церкви.

Тому для нас слово «Незалежність» невіддільне від слів «боротьба», «гідність», «свобода». І лише справді волелюбний і сильний духом народ здатний вибороти незалежність, усвідомити її цінність та утвердити, зберегти як великий скарб. Ми гідні нашої Незалежності!

35 років – це великий відтинок часу за мірками людського життя, але порівняно короткий для історії держави. Проте ми знаємо, що маємо славну понад тисячолітню історію України-Руси, маємо міцне коріння і давню віру, самобутню культуру і традиції, рідну Церкву, численних святих.

Останні 35 років Незалежності – це новітній розділ унікальної книги буття українського народу, який є прямим спадкоємцем давньої Київської держави та козацької України. В цій «книзі» – наша багатовікова історія державотворення. І нині ми з вами пишемо розділ сьогодення – історію Незалежної України.

Тієї України, яка попри всі намагання тиранів і завойовників знищити нас – була, є і буде, завдяки старанням, служінню та любові кожного з нас. Бо ми всі, подібно до клітин у тілі, складаємо «тіло» нашої держави. І доки ми триматимемось разом, доки дбатимемо одне про одного, оберігатимемо і захищатимемо, доки будемо берегти «душу» нашого народу, нашу Українську Церкву – доти український народ житиме, матиме сили боротися і, з Божою допомогою, перемагатиме.

Боже Великий, Єдиний, нам Україну храни!

Митрополит Епіфаній