Зі святом Воздвиження Хреста ГосподньогоЗ нагоди нинішнього свята звершувався особливий чин Воздвиження хреста. З молитвою архієреї підносили його образ на чотири сторони світу, просячи про благословення і милість. У такий спосіб з давніх часів щороку Церква вшановує історичну подію віднайдення і прославлення животворчого древа Хреста Господнього, яке сталося в Єрусалимі в 326 році завдяки турботі рівноапостольної Олени, матері римського імператора Костянтина.

Коли хрест, на якому був розіп’ятий і помер наш Спаситель, віднайшли, то це стало великою духовною радістю для єрусалимських християн і для всієї Церкви. З міста й околиць сходилися до Голгофи вірні, щоби поклонитися животворчому древу. І коли число паломників примножилося, патріарх Макарій став піднімати хрест високо над народом і благословляти ним на чотири сторони, а всі схилялися в молитві, виголошуючи «Господи, помилуй!». Віднайдений Хрест Господній, що лежав закопаним поблизу Голгофи, омили з великим трепетом, і в пам’ять про це ми також під час чину воздвиження звершуємо символічне омовіння Хреста.

Та давня подія віднайдення Хреста Господнього цікава ще й чудом, яке сталося від Хреста. Коли віднайшли закопані хрести, а їх було декілька, то не знали який саме належав Господу нашому Ісусу Христу. Але так сталось, що поруч із місцем розкопок йшла похоронна процесія. Передання свідчить, що в той момент, коли патріарх Макарій торкнувся померлого саме Хрестом нашого Спасителя, то померлий ожив, встав та пішов додому своїми ногами. Це надзвичайно вразило всіх свідків. Згодом на місці віднайдення чесного і животворчого Хреста було побудовано храм Воскресіння Христового, який освятили 13 вересня 335 року. І до нинішнього часу туди стікаються численні паломники з усього світу.

Ми знаємо, що древо Животворчого Хреста, яке було віднайдене за повелінням рівноапостольної Олени, у багатьох частинках, великих і маленьких, було розділене і рознесене по християнському світу. Але Хрест Господній – це не тільки і не лише те саме, історичне древо, те древо, на якому був розіп’ятий і помер Спаситель.

І образ Хреста, який лежить нині уквітчаний посеред храмів, та і всякий хрест, який покладається для вшанування у храмах по всьому світу – всі вони, хоча фізично відрізняються від історичного Хресного Древа, але таємничо, духовно, містично – є тим самим древом. І ми поклоняємося цьому образу, схиляємося перед ним, вшановуємо, щоби через даровану Хрестом Господнім силу ми були здатні гідно нести і наш власний хрест – як про це нам заповідає Спаситель.

Тож терпеливо, з непохитною надією на Бога, будемо зносити всі випробування, які стаються на нашому життєвому шляху. Нехай образ та знамення Хреста Господнього завжди будуть нам нагадуванням, допомогою, втіхою і захистом через віру в Сина Божого, Який помер на хресті заради нас – і воскрес, як Переможець над злом. Силою Чесного і Животворчого Хреста Твого, Господи Ісусе Христе, Боже наш, помилуй і спаси нас!