Українські Церкви дедалі виразніше стають частиною нашої м’якої сили, яка працює на Україну у міжнародному просторі
У Києві Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій зустрілася з делегацією Норвезької Ради Церков. Зустріч відбулася у Михайлівському Золотоверхому монастирі під головуванням Предстоятеля ПЦУ митрополита Епіфанія.

І це значно більше, ніж просто міжцерковний протокол.

Українські релігійні лідери говорять із європейськими партнерами про російську агресію, знищення храмів, переслідування віруючих на окупованих територіях, гуманітарну ситуацію, капеланство, потребу справедливого миру. А їхні співрозмовники несуть цю інформацію далі: до урядів, парламентів, церков, громадськості своїх країн.

Всеукраїнська Рада Церква - ціла мережа контактів, яку не завжди видно з першого погляду.

Згадаймо активність на американському напрямку. Делегації Всеукраїнської Ради Церков неодноразово їздили до США, зустрічалися з американськими політиками, дипломатами, представниками релігійних середовищ.

ПЦУ має власні сталі міжнародні контакти: від істеблішменту та американського політичного середовища до Грецької архієпископії Америки, Риму, європейських церков та інших міжнародних партнерів.

Під час візиту митрополита Епіфанія до Вашингтона у 2025 році відбувалися зустрічі з дипломатами, політиками та релігійними лідерами, участь у Національному молитовному сніданку та Українському тижні.

І це той випадок, коли церковна дипломатія доповнює державну.

Показовий приклад - Норвегія. Після смерті короля Гаральда V український священник ПЦУ Олег Назаренко взяв участь у заупокійній прощальній церемонії по королю Новегії.

А тепер делегація Норвезької Ради Церков приїжджає до Києва, причому норвезькі партнери прямо говорять, що перекладають заяви українських церков норвезькою і доносять їх до влади та суспільства.

Священник чи єпископ входить в інше середовище: церковне, громадське, гуманітарне, міжконфесійне і має доступ до людей, до яких класична дипломатія іноді доходить значно складніше.

І чим більше таких контактів, у Вашингтоні, Осло, Константинополі, Брюсселі, інших європейських столицях, тим сильніше український голос звучить не лише через уряди та посольства, а й через міжнародні церковні та суспільні мережі.

Більше про останню зустріч - на офіційних ресурсах ПЦУ.