Неділя 19-та після П'ятдесятниці
З приходом у світ Спасителя перед людиною відкривається повнота закону любові, який Господь являє нам Своїм життям і викупною жертвою. Він не скасовує Божого закону, але відкриває його глибину, закликаючи людину не лише виконувати заповіді, а й вчитися любити так, як любить Сам Бог. Саме про це ми чуємо в сьогоднішньому недільному Євангелії.

Своїм прикладом Господь навчає нас любити не лише у відповідь. Він не чекає, поки людина відповість Йому любов’ю, щоб Самому полюбити її, але приносить Себе в жертву за кожного з нас. Водночас Бог дарував людині свободу волі, і те, чи оберемо ми наслідувати Його в цій любові, залежить від нашого власного вибору. Адже так легко любити у відповідь, бути добрими до тих, хто добрий до нас, і простягати руку тому, хто свого часу простягнув її нам.

У сьогоднішньому Євангелії Господь говорить: «Як хочете, щоб вам чинили люди, чиніть і ви їм так само» та закликає: «Любіть ворогів ваших». Старозавітний закон «око за око» обмежував відплату, але Христос кличе нас не відповідати на зло злом, а долати його добром. Господь не виправдовує несправедливості, якої ми зазнаємо від інших, і не закликає вважати зло добром. Він навчає нас не дозволяти чужим учинкам визначати те, ким ми самі стаємо.

Саме тут починається найважче. Любити тих, хто любить нас, природно для людського серця. Але чи здатні ми зберегти любов тоді, коли нас не розуміють, коли нам завдають болю, коли у відповідь на добро отримуємо байдужість? Христос закликає нас до любові, яка не вимірює себе взаємністю і не перетворює добро на очікування винагороди. Адже Божа любов не є нагородою за наші заслуги. Він любить нас навіть тоді, коли ми віддаляємося від Нього, і кличе нас повертатися до Нього.

Любити ворогів і бути милосердними не означає заплющувати очі на несправедливість чи дозволяти злу перемагати. Це означає не бажати зла у відповідь, не шукати помсти й не дозволяти власному серцю закам’яніти. Ми можемо прагнути правди та справедливості, захищати ближніх і водночас не втрачати здатності бачити в іншому людину.

Закон любові, про який говорить сьогоднішнє Євангеліє, починається з нашого власного вибору. Ми не завжди можемо змінити ставлення до нас і не завжди отримаємо любов у відповідь, але можемо обирати, як ставитися до інших. Любити лише тих, хто любить нас, легко. Набагато важче зберегти любов там, де її не зустрічають, і не відповісти злом на зло. Саме до цього закликає нас Христос, показуючи Своїм життям, що любов не повинна залежати лише від того, як до нас ставляться. І якщо ми прагнемо жити за Його заповідями, то маємо починати не з очікування змін від інших, а з власного серця, в якому любов до ближнього стає не лише словом, а й нашим щоденним вибором.