27 жовтня - преподобного Нестора Літописця
27 жовтня вшановуємо преподобного Нестора Літописця, Києво-Печерського, та відзначаємо День нашої рідної, української мови. Рідна мова є важливою у пізнанні Бога, бо молитва до Нього буде живою і дієвою лише тоді, коли в її словах поєднуватимуться розум і серце, коли душа почне промовляти своїм «внутрішнім», але таким зрозумілим нам голосом. А це можливо лише тоді, коли ми молимося рідною мовою, що лине від самого серця, яка торкається душі, несе розуміння і глибинні переживання.

Недарма стільки століть наші духовні окупанти і безбожники забороняли українську мову для використання у наших храмах, усіляко принижували її, переслідували україномовних священників, знищували наші переклади й богослужбові тексти. Цим вони досягли того, що губився сенс, який Церква прагнула донести до вірян, були спотворені бачення, мета і, власне, служіння Церкви. Втратилась єдність, гармонійність, унікальний зв’язок між Церквою та її вірними, і як наслідок – згодом «зникли» і самі віряни такої Церкви, бо вона їм стала чужою, далекою, незрозумілою. Так виховували атеїстів або тих, хто обрав для себе іншого «бога».

Як же довго ми блукали, поки не змогли вільно чути слово Боже рідною мовою. І як ми духовно зміцнилися і виросли з Божою допомогою, коли Він благословив нас мати свою незалежну державу, а в ній – і визнану незалежну помісну Українську Православну Церкву, де так природно, тепло і зрозуміло лунає наша рідна мова.

Бережімо наш дорогоцінний скарб, нашу мову, серце нашого народу! Пам’ятаймо слова апостола Павла, що в церквi краще п’ять слiв сказати рідною мовою, анiж тисячi слiв незнайомою (пор. 1 Кор. 14: 19). Бо «Коли я молюся незнайомою мовою, то хоч i дух мiй молиться, але розум мiй лишається безплiдним» (1 Кор. 14: 14). Нехай молитва рідною мовою приносить кожному добрі й корисні плоди.

#Преподобний_Нестор_Літописець
Цей святий стільки доброго і важливого зробив для історії нашого народу, нашої давньої держави, для історії Церкви, для утвердження нашої рідної мови, що в день його пам’яті відзначаємо державне свято, День української писемності та мови.

Преподобний Нестор Літописець вважається першим київським істориком та письменником. Родом він із Києва, та й все своє життя після чернечого постригу (який прийняв у 1073 році) прожив тут, у Києво-Печерському монастирі. Він вважається автором чи упорядником «Повісті минулих літ», яка вирізняється літературно-філософським осмисленням історії українського народу. Історія Руси-України викладена тут як важлива та невід'ємна частина світової історії.
Нестор Літописець багато працював над встановленням першопричини подій, намагався пояснити початок і походження історичних явищ. Багато приділяв уваги праці князів, подвижництву святих Божих угодників, бачив і вивчив церковне життя, здобутки книжності, висвітлив церковно-архітектурне будівництво.

До наших часів дійшли два твори Нестора Літописця, які були написані перед появою «Повісті минулих літ»: «Чтеніє о житії і погубленії Бориса і Гліба», написане між 1081 – 1088 рр., та «Житіє преподобного Феодосія, ігумена Печерського монастиря. Списане Нестором, мнихом того же монастиря» (бл. 1091). Головною ідеєю Несторового житія святих мучеників Бориса і Гліба є те, що вони прийняли мученицьку смерть заради братолюбства, а тому й сучасні йому князі, які потонули в міжусобицях, повинні були дотримуватися християнського правила братолюбства, яке, на думку автора, є головною запорукою збереження єдності Київської держави.

Щодо житія преподобного Феодосія, то дослідники відзначають високу майстерність автора, яким він «зшиває цей килим строкатих та уривчастих епізодів життя Феодосія у зв’язаний і живий твір, у якому однаково дотримані внутрішні хронологія і велика точність». До речі, у 1101 році преподобний Нестор брав участь у віднайденні мощей свого духовного вчителя, преподобного Феодосія Печерського: він виніс їх із печери і був очевидцем великих чудес, які звершувались при цьому, про що сам свідчив.

Прожив він багато років, мирно упокоївся близько 1114 року. Тіло його було покладене у печері Києво-Печерського монастиря, де спочиває й донині. Житіє преподобного Нестора було вперше надруковане в Печерському патерику 1681 року. В день пам’яті святого 27 жовтня 1763 року преподобному Нестору вперше заспівали повноцінну службу з каноном. Його мощі спочивають у Ближніх печерах Києво-Печерської лаври.