Неділя апостола Фоми. Антипасха

З давніх часів восьмий день після Пасхи, як закінчення Світлої седмиці, святкувався особливо, був як би заміною Пасхи, тому і названий Антипаскою, що значить замість Пасхи. У цей день оновлюється пам'ять Воскресіння Христового, тому Антипасха називається ще неділею оновлення. Так як оновлення воскресіння Ісуса Христа було ради апостола Фоми, який не був присутній в подіях Воскресіння Спасителя і не вірив у це, то саме йому і були явлені докази Воскресіння. У зв'язку з цим неділю називають Фоминою. Церква надає цій події особливого значення. Своїм явленням апостолові Фомі, воскреслий Господь запевняє, що Він мав по Воскресінні не уявну, примарну плоть, а дійсно пречисту, яку сприйняв від утроби Пресвятої Богородиці, з якою був прибитий до хреста і на якій залишилися від того, навіть по Воскресінні, виразки.
Хресна смерть Христа справила на апостола Фому неймовірно гнітюче враження: він наче утвердився в переконанні, що втрата Його безповоротна. На запевнення учнів про воскресіння Христа він відповідає: «Якщо не побачу на руках Його ран від цвяхів і не вкладу руки моєї в ребра Його, не повірю» (Ін. 20, 25).
На восьмий день після Воскресіння Господь з'явився апостолові Фомі і, свідчачи про те, що був з учнями весь час після воскресіння, не став чекати питань Фоми, показавши йому Свої рани, відповівши на його невиказане прохання. У Євангелії не сказано, чи дійсно відчував на дотик Фома рани Господа, але так віра розпалилася в ньому яскравим полум'ям, і він вигукнув: «Господь мій і Бог мій!» Цими словами Фома сповідав не тільки віру у Воскресіння Христове, а й віру в Його Божество .
Напередодні, 30 квітня, у суботу ввечері, Преосвященніший єпископ Сумський і Охтирський Мефодій відслужив Всенічне Бдіння у Свято-Воскресенському кафедральному соборі, а в неділю – Божественну Літургію. Його Преосвященству співслужило духовенство собору.
Після Літургії була відслужена панахида за всіма од віку спочилими.