5 червня 2011 року Свята Церква молитовно згадує пам’ять святих отців Першого Нікейського Вселенського Собору (325 р.), які під натхненням Святого Духа зуміли укласти, пояснити та передати нам істину про Бога, яка дійшла до нас як Символ Віри. Пам’ять отців І Вселенського Собору святкується з найдавніших часів.
Собор скликав Св. Рівноапостольний Імператор римський Костянтин Великий, який припинив гоніння на Віру Христову і встановив її, як державну для своєї імперії.
Після Медіоланського едикту 313 року перестали переслідувати християн. Та Церква через навчання священика Олександрійського Арія розділилася. Для боротьби з неправдивим вченням був скликаний І Вселенський Собор. Єресь Арія стосувалась найголовнішого християнського догмату – Божества Ісуса Христа, який складає основу нашої віри та спасіння. 318 єпископів з різних кутків світу зібралися в невеликому місті Нікеї для того, щоб засудити єретичне вчення Арія, а разом з тим виразити правдиве вчення про Христа Спасителя. Собор засудив аріанство і затвердив постулат про єдиносутність Сина Отцеві і Його передвічне народження; був складений символ Віри із семи пунктів, що згодом стали називати Нікейським; зафіксовані переваги єпископів чотирьох найбільших митрополій: Римської, Александрійської, Антіохійської та Єрусалимської (6-й й 7-й канони); Собор установив час святкування Пасхи у першу неділю після першої повні після весняного рівнодення; прийнято 20 канонів церковного життя.
Святі отці й християни першого тисячоліття зберег¬ли чистоту християнського віровчення і пріоритет духовного життя над плотським. Сучасні християни повинні підкорятися Господу, любити один одного, як Він полюбив нас і поєднав нас Своєю любов’ю з Отцем Небесним та послав нам Святого Свого Духа від Нього, щоб нас усіх приводив до єдності.