Молитва за Україну в родинному храмі Богдана Хмельницького.

Щоб Господь Бог дав владі українській державницький розум такий, як був у великого Гетьмана України – Богдана Хмельницького, а воїнству українському – такий дух незламної жертовної звитяги проти ворога, який був у козаків.

15 травня у родинній церкві Богдана Хмельницького, що у с. Суботів, Чигиринського р-ну, Черкаської області, зібралися архієреї УПЦ Київського Патріархату помолитися до Бога з особливою метою. Наразі українській державі та народу потрібна допомога проти агресії Росії, яка вже окупувала Кримський півострів і зазіхає на східні області України, а також для успішного проведення виборів Президента України та влади. Церква в таких випадках молиться про допомогу сил небесних, а також святих, що мають від Бога благодать допомагати тим, що живуть на землі. Що ж стосується величезної армії козаків, полеглих за свободу України, або тих, які завершували життя у старості в монастирях, в молитвах за Неньку Україну, - по допомогу їхню саме і молилися в Суботові вищі ієрархи Української Церкви у цей день.

Чи можуть нам допомогти сонми козаків, що за віру Православну і волю України життя своє поклали? Якщо душі їхні після смерті потрапили не до пекла, а упокоїлися зі святими, там де сяє світло Лиця Божого – то звичайно можуть. Але з Божого благовоління, коли церква своїми молитвами схиляє Бога про цю допомогу. Де ж перебувають душі тих, які виконали найбільшу заповідь Божу: «Ніхто більшої любови не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх» (Iван.15:13)? Де можуть бути ті, до яких сказав Господь: «Ви друзі Мої, якщо чините все, що Я вам заповідую» (Iван.15:14)? Звичайно не у пеклі. Ось тому, щоб Бог подвигнув сонми козаків на допомогу народу українському, і молилися в Богдановій Церкві святого пророка Іллі архієреї, закликаючи на правителів держави той державницький розум, що був у великого гетьмана Богдана Хмельницького, а на воїнство наше – дух незламної жертовної звитяги проти ворога – московського агресора.

Можливо хтось скаже про Переяславські угоди, ніби то підписані Богданом стали добровільною відмовою від суверенітету в результаті цього, – то це ніщо інше, як брехня московських лжеісториків на догоду імперській ідеології Кремля. Наші вітчизняні історики вже тепер можуть досконало і аргументовано заперечити їх наявність та зміст, яким їх наділили ідеологи Руського Міра 17 століття.

Тому нехай за Божим благоволінням та благодаттю, допоможуть нам славні гетьмани та сонми козаків, що здобули Царство Небесне виконавши найбільшу заповідь Божу: душу свою поклавши за друзів своїх.

Божественну літургію очолив митрополит Черкаський і Чигиринський Іоанн. Його Високопреосвященству співслужили Климент архієпископ Сімферопольський і Кримський, Мефодій архієпископ Сумський і Охтирський, Федір архієпископ Полтавський і Кременчуцький, Марк єпископ Кіровоградський і Голованівський, Лаврентій єпископ Васильківський та преосвященний єпископ Адріан.

По завершенні літургії у храмі відбулася заупокійна молитва за Богдана-Теодора Зиновія Хмельницького. Також в цей день архієреї посадили символічний барвінок в знак пам’яті Героїв, які загинули в боях з диверсантами та терористами у Слов'янську, Краматорську, Мелітополі, Одесі та інших містах України, і взагалі за всіх, що поклали життя своє за віру Православну та за волю України.