Нагороди найшли героїв.

Непересічна подія відбулася минулої середи в сесійній залі районної ради. Тут нагороджували церковним орденом «За заслуги перед українським народом» Української православної церкви Київського патріархату відомих у районі меценатів, волонтерів і просто хороших людей Миколу Надточия і Анатолія Мороза. Може тому, що нагородити мали шанованих особистостей, сесійна зала була заповнена вщент. Порадіти за земляків завітало більше людей, ніж на масові офіційні заходи.

Привітати та вручити нагороди прибули благочинний Великописарівського району нинішній настоятель Свято-Миколаївського храму отець Тарасій Длугош та добре відомий жителям Великописарівщини благочинний Охтирського району, протоєрей отець Андрій Бринчак.

— Шануй батька та матір своїх. — Із цієї Божої заповіді розпочав свою урочисту промову отець Андрій. — Бо хто такі батько й матір — це родина. Родина яка виховує, виводить у велике життя, дбає про майбутнє. Родина, хоч і найменша, але найважливіша клітина суспільного життя. Яка родина — така громада, такий народ, такий увесь світ. Значить у добрих родинах народилися та зростали Микола Олександрович та Анатолій Михайлович, якщо у нинішні непрості часи можуть не лише забезпечувати роботою очолювані ними колективи сільгосппідприємств «Світанок» та імені Шевченка, надавати благодійну допомогу, підтримувати воїнів АТО, а й залишатися з серцем відкритим Богу. Вони підтримують храми Божі у Великій Писарівці та Братениці.

Отець Андрій також зазначив, що справа відбудови церков на Великописарівщині особливо актуальна. Адже жоден район області свого часу не постраждав при знищенні церков більше, ніж наш. У Великій Писарівці було зруйновано навіть відомий на всю Україну двопрестольний Успенський храм. А двопрестольного храма (тобто такого, де служба може проводитися в один день на двох престолах) більше не було на той час ніде в окрузі, навіть у місті Охтирці.
До вітальних слів отця Андрія приєднався і отець Тарасій. Він висловив побажання, щоб відзнаки, які вручає церква приносили мир і спокій в Україні, в наші серця і в наші домівки.
Отримуючи нагороду від духовенства Микола Надточий підкреслив, що вона має бути вручена не йому особисто, а усьому колективу фермерського господарства «Світанок». Адже підтримувати місцеву церкву було рішенням усіх працівників, яке прийняли на загальних зборах. Крім того Микола Олександрович особливо підкреслив, що Бог повинен бути у кожного в серці і не важливо, куди будуть ходити прихожани: в храми Київського чи Московського патріархату, головне, щоб вони робили це щиро. Як це йому довелося бачити під час візиту до Єрусалиму, де поруч мирно моляться представники різних релігій та конфесій.

Анатолій Мороз під час нагородження сказав, що у нього ставлення до релігії особливе у тому сенсі, що дуже набожною була його бабуся, яку він дуже любив. Якби тепер бабуся встали і побачили зусилля онука Анатолія, спрямовані на розбудову церкви, вона б його на руках носила.

— А якщо серйозно, — додав Анатолій Михайлович, — головне, щоб допомога від тих, хто це робить була від душі. Тільки тоді вона піде на користь.
І саме так у питаннях допомоги церкві, волонтерам, іншим потребуючим діють у фермерських господарствах імені Шевченка та «Світанок».