Благословіть розказати...
Оксана Позняк,
парафіянка УПЦ Київського Патріархату
Переглядаючи “Церковну газету”, що видається по благословенню Блаженнійшого Володимира митрополита Київського і всієї України, предстоятеля Української Православної Церкви Московського Патріархату, дивуєшся “строгим” виконанням традицій і канонів церкви.
Згідно них є особливі дні в році, коли вся Церква шанобливо і любовно молитвенно згадує всіх “от вєка” померлих побратимів по вірі.
В поминальний день 25 листопада всі Православні Церкви, крім Московського Патріархату, провели молебні по невинно-убієнним голодом 1932-1933рр. В світських закладах, на площах пройшли вечори-реквієми “Голодомор в Україні”. Що він був геноцидом українців, визнали багато країн світу. Цей страшний злочин більшовиків відібрав життя і священнослужителів. Що перешкодило молитвинно їх пом’янути? Може те, що жертви голодомору, репресій державні піддані і церква до них не має відношення, а може вони іновірці? Перешкодою послужила не ознака релігійного переконання, чи майнового стану, не відокремленість церкви від держави, а відокремленість Митрополії від свого народу. Тому, блаженні упокоєні безвинні перед Богом діти, душа яких страждає, їм байдужа. Мабуть, накладено табу Москвою на заупокійні богослужіння по знищених запланованим голодом, щоб не взяти відповідальність за страшний злочин, на Російську Федерацію, як правонаступницю СРСР.
|
