Троїцька поминальна субота

Перед святкуванням Святої Трійці у православних проходить батьківська поминальна субота Троїцька, яка починається з вечора п'ятниці спеціальною поминальною службою, - парастасом. Парастас перекладається з грецького як клопотання. Вся Українська Православна Церква Київського Патріархату молиться перед Господом за своїх від віку спочилих православних.
Свято Святої Трійці - це свято заснування Церкви, і починається батьківською Троїцькою поминальною суботою, коли особливо поминаються всі покійні. Таким чином вони прилучаються до святкування заснування Церкви Христової. В день заснування Церкви, день Святої Трійці, Дух Божий все в світі освятив: і живих, і померлих. Тому отці Церкви від заснування Церкви поминали померлих, своїх батьків, братів і сестер. Панахиди служились ще в катакомбній Церкві, коли перші християни були гнані в Римській імперії. І слово "панахида" в буквальному перекладі з грецької мови означає "служіння вночі", молитва вночі за покійних. Коли Церква стала вільною, то панахида вийшла з катакомб і стала службою за покійних. З часом в Церкві з’явилися особливі поминальні суботи у Великий піст, Дмитріївська.
Батьківською ж субота називається тому, що батьки ближче за всіх до своїх дітей. А поминають раніше тих, хто ближче по плоті. Звичайне поминання починається з покійних батьків, віруючі моляться за тих, що народили їх, прародичів, тому поняття "Батьківська субота" пов'язане з кровними узами. Близькі йдуть в світ інший з пристрастями, пороками, гріхами, тому православні в ці дні поминання особливо моляться і просять у Святого Духа, Ісуса Христа, щоб він помилував їх. У храми приносять милостиню: хліб, єлей та інше, пишуть поминальні церковні записки з іменами покійних, православні вимолюють у Бога прощення гріхів покійних. Самі покійні вже не можуть нічого для себе вимолити, вони можуть молитися за живих, але не за себе.
Бог є джерелом любові, Він завжди відповідає на прохання: "Господи! Згадай їх і пробач їм гріхи, вільні і невільні, даруй їм Царство Небесне".

Митрополит Агафангел боїться втрати домінантності РПЦ В Україні

Факти, які наводяться у публікації, що розміщена на "Українській правді" під назвою "Одеський митрополит: Львів - це Чечня" від 7 червня 2011 року вражають своєю цинічністю та нахабством. Про свою зустріч з Одеським митрополитом УПЦ МП Агафангелом розповів головний редактор "Эхо Москвы" Олексій Венедиктов.
Основні тези, висловлені митрополитом у розмові з російським журналістом, вкотре підтверджують, що УПЦ МП використовується як інстумент впливу сусідньої держави на українське суспільство.
Митрополит Агафангел, будучи лідером проросійського крила в УПЦ МП повністю відкидає ідею української автокефальної церкви. За словами митрополита, навіть якщо автокефалію українській церкві надасть Собор РПЦ, він не визнає її. Цими висловлюваннями він вкотре доводить, що риторика про "канонічність", "благодатність", "монаший послух" – не більше ніж засоби для задоволення імперських амбіцій російського православ'я. А популяризована патріархом Кирилом ідея "Русского мира" – не більше ніж відчайдушне намагання зберегти панування Москви над Україною, хоча б в духовній сфері.
Більше того, крім духовної сфери, РПЦ відкрито намагається впливати на українську політику. Член Синоду РПЦ митрополит Агафангел очолив список Партії регіонів до Одеської обласної ради і став депутатом, настоятель Києво-Печерської Лаври Павло (Лебедь) є депутатом Київської міської ради від Партії регіонів. Своїх симпатій до провладної партії не приховують і багато інших ієрархів УПЦ МП, що було особливо помітно під час виборчих кампаній. Більше того, митрополит Агафангел роздає благословення лише тим, хто голосував за Партію регіонів і погрожує прокляттям тим, хто голосував за проукраїнських кандидатів.

Детальніше...

Божественна літургія у неділю пам’яті святих отців Першого Вселенського собору

5 червня 2011 року, в день пам’яті святих отців Першого Вселенського собору єпископ Сумський і Охтирський Мефодій у співслужінні з духовенством храму звершив Божественну літургію у Свято-Воскресенському кафедральному соборі м.Суми.
За богослужінням Преосвящений єпископ Мефодій висвятив у диякони громадського діяча, іподиякона Свято-Воскресенського собору Родіона Дученка. До цієї події Родіон Дученко готувався близько трьох років, постійно працюючи у Сумській єпархії. Після рукоположення в сан диякона він присягнув вірно служити Богові, Святій Церкві та людям.
Після завершення служби, архіпастир звернувся до присутніх з повчальним словом. Зокрема владика наголосив на тому, що святі отці Першого Вселенського собору зберегли чистоту віри Христової, своїм прикладом показали всім майбутнім поколінням християн, як ревно треба оберігати і укріплювати віру в Господа. В своєму житті людина повинна орієнтуватись на Євангельські цінності, які і роблять нас духовно зрячими. І тільки виконання Христових заповідей наближає людину до Бога, Який просвітлює кожного, хто до приходить Нього.
У своєму слові владика торкнувся теми міжцерковних відносин. Зокрема поінформував парафіян про нещодавно розповсюджену листівку, в якій принижується честь і гідність віруючих Української Православної Церкви Київського Патріархату, перекручується історія і нагнітається церковне протистояння. Звертаючись до віруючих, він закликав укріплювати в собі віру Христову, зміцнювати любов до ближнього, молитися за прозріння тих, хто проявляє нетерпимість до інших. Також владика запросив усіх бажаючих відвідати с.Пустовійтівка Роменського району 11 червня 2011 року, де в Троїцькій церкві відбудеться молебен за Багатостраждального Петра Калнишевського з нагоди 320-ї річниці з дня його народження.

Фото...

Неділя святих отців Першого Вселенського Собору

5 червня 2011 року Свята Церква молитовно згадує пам’ять святих отців Першого Нікейського Вселенського Собору (325 р.), які під натхненням Святого Духа зуміли укласти, пояснити та передати нам істину про Бога, яка дійшла до нас як Символ Віри. Пам’ять отців І Вселенського Собору святкується з найдавніших часів.
Собор скликав Св. Рівноапостольний Імператор римський Костянтин Великий, який припинив гоніння на Віру Христову і встановив її, як державну для своєї імперії.
Після Медіоланського едикту 313 року перестали переслідувати християн. Та Церква через навчання священика Олександрійського Арія розділилася. Для боротьби з неправдивим вченням був скликаний І Вселенський Собор. Єресь Арія стосувалась найголовнішого християнського догмату – Божества Ісуса Христа, який складає основу нашої віри та спасіння. 318 єпископів з різних кутків світу зібралися в невеликому місті Нікеї для того, щоб засудити єретичне вчення Арія, а разом з тим виразити правдиве вчення про Христа Спасителя. Собор засудив аріанство і затвердив постулат про єдиносутність Сина Отцеві і Його передвічне народження; був складений символ Віри із семи пунктів, що згодом стали називати Нікейським; зафіксовані переваги єпископів чотирьох найбільших митрополій: Римської, Александрійської, Антіохійської та Єрусалимської (6-й й 7-й канони); Собор установив час святкування Пасхи у першу неділю після першої повні після весняного рівнодення; прийнято 20 канонів церковного життя.
Святі отці й християни першого тисячоліття зберег¬ли чистоту християнського віровчення і пріоритет духовного життя над плотським. Сучасні християни повинні підкорятися Господу, любити один одного, як Він полюбив нас і поєднав нас Своєю любов’ю з Отцем Небесним та послав нам Святого Свого Духа від Нього, щоб нас усіх приводив до єдності.

Свято Вознесіння Господнього

2 червня 2011 року Православна Церква святкує свято Вознесіння Господнього, яке належить до числа дванадцяти найбільших свят у церковному році і безпосередньо пов’язане із святом Воскресіння Ісуса Христа. Свято Вознесіння Господнього святкується на сороковий день після Великодня.
Урочисте Богослужіння у кафедральному Свято-Воскресенському соборі м.Суми очолив секретар Сумської єпархії протоієрей Петро Попадинець, якому співслужили старший благочинний Сумської єпархії протоієрей Богдан Козенко, протоієреї Іван Чекалюк та Володимир Созда, а також духовенство єпархії.
Під час відправи на очах багатьох людей блищали сльози. Сльози духовної радості. Попри робочий день, в храмі було багатолюдно, що засвідчує глибоку віру православних Сумщини.
У своїй проповіді, привітавши громаду з великим церковним святом, протоієреї Іван Чекалюк сказав: "Дорогі брати і сестри, сьогодні кожний християнин з радістю та хвилюванням зустрічає свято Вознесіння Господнього. Сьогоднішня урочистість особлива серед інших. Свідками вознесіння Христа були Богородиця та апостоли, про що розповідається в Євангеліях від Марка та Луки і в Діяннях Святих Апостолів. Про вознесіння Ісуса Христа на небо євангелист Марко пише: "Ісус зібрав своїх учнів і сказав: Ідіть же по всьому світу та проповідуйте Євангеліє. Хто увірує, той буде спасенний, а хто не увірує, то буде осуджений. Ім'ям моїм виганятимуть бісів, на хворих будуть руки класти і добре їм стане. Господь же Ісус, промовивши до них так, вознісся на небо і возсів праворуч Бога-Отця". Продовжуючи проповідь о.Іван наголосив: "Ми розуміємо, що на небеса Господь зійшов не для того, щоб піти від людей, а для того, щоб наблизитися до кожної людини. Ісус Христос завжди поруч: в кожній оселі, в кожному храмі, в кожному з нас. Тож будемо, дорогі браття і сестри, молити нашого Спасителя, щоб Він зміцнив нашу віру, прийняв нашу посильну працю, щоб ми полюбили Його всією душею, всім серцем і всією думкою і щоб Господь перебував з нами завжди нині повсякчас і на віки віків."

Фото...

Святійший Патріарх Філарет на Сумщині

У суботу 28 травня Сумщина зустрічала Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета. Зранку на кордоні Сумської та Чернігівської областей Владику зустрічали єпископ Сумський і Охтирський Мефодій, духовенство Сумської єпархії, громадські та політичні діячі краю: Олег Медуниця, Іван Мозговий, Сергій Бутенко, Людмила Жилкіна та інші.
Патріарх Філарет звершив чин освячення новозбудованого Свято-Миколаївського храму та відслужив Божественну Літургію у м. Дружба Ямпільського благочиння Сумської єпархії. Його Святості співслужили: архієпископ Білгородський і Обоянський Іосаф, архієпископ Житомирський і Овруцький Ізяслав, архиєпископ Черкаський і Чигиринський Іоан, єпископ Сумський і Охтирський Мефодій, єпископ Полтавський і Кременчуцький Федір, єпископ Чернігівський і Ніжинський Іларіон, настоятель храму прот. Сергій Макотра,а також багаточисельне духовенство Сумської єпархії.
Новозбудований храм затишний і красивий, світлий і просторий вражає своєю величчю. У церкві від самих дверей пролягла килимова доріжка, встановлено престіл, жертовник, яскраво освітлюють храм панікадила, перед новими іконами сяють свічками нові підсвічники.
Святійший Владика відзначив важливу роль у справі побудови цього храму та нагородив Володимира Зайця – орденом святого архистратига Михаїла, Миколая Герасименка – орденом святителя Миколая Чудотворця, Олену Герасименко – орденом святої великомучениці Варвари, а також було вручено 2 Благословенні Патріарші грамоти.
Після богослужіння Святійший Владика разом із єпископами духовенством та вірними пройшовся хресною ходою до пам’ятника Богдану Хмельницькому, який встановлений у 1954 році біля вокзалу станції Хутір-Михайлівський.
В рамках патріаршого візиту на Сумщину Святійший Патріарх відвідав с.Кам`янку Серединобудського району, де вшанував пам’ять спочилих і поклав квіти до пам’ятного хреста жертвам Голодомору 1932-1933рр.

Фоторепортаж...

Єпископ Мефодій відвідав північні парафії області

26 травня 2011 року керуючий Сумською єпархією єпископ Мефодій відвідав парафію в м. Дружба Ямпільського району, яка готується 28 травня приймати Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета, який звершить чин освячення новозбудованого Свято-Миколаївського храму.
Владика зустрівся з керівництвом м. Дружба, а також з очільниками Ямпільської районної ради та райдержадміністрації, з якими обговорив формат прийому Святійшого Патріарха Філарета на Ямпільщині та перспективи розбудови Ямпільського благочиння.
В рамках візиту єпископ Мефодій також відвідав Серединобудський район, де провів ряд зустрічей з керівництвом району та парафіянами.

Сумські паломники на Донеччині

В день пам'яті вчителiв слов'янських рiвноапостольних Кирила та Мефодiя делегація парафіян Сумської єпархії здійснила паломницьку поїздку до Свято-Успенської Лаври, що у місті Святогорськ на Донеччині.
Це одна із трьох найбільш намолених святинь, найкрупніших духовних центрів України, що із сивої давнини пережила занепади і відродження. Саме в цих краях в середині IX століття проповідували хозарам православну віру святі рівноапостольні брати Кирило і Мефодій.
Ще з самого початку подорож виглядала багатообіцяючою, та побачивши всю ту красу на власні очі, наші парафіяни вкотре переконалися, що краще один раз побачити, аніж сто разів почути. Так і сталося. Всі кількагодинні розповіді не змогли б замінити кількох хвилин побаченого.
Історія Успенської Святогірської Лаври бере свій початок із 1526 року. Саме тоді цю місцевість уперше назвали «Святі гори».
Перші насельники Святогірської обителі жили в печерах, частина яких збереглася і донині. Наземні ж споруди почали зводити лише наприкінці ХVІІ століття. 1708-го року побудовано кам’яний собор Успіння Пресвятої Богородиці. Зазнав монастир за свій вік і розквіту, і занепаду. За радянських часів на території обителі діяв будинок відпочинку та санаторій для робітників Донбасу.
Десятки тисяч людей приходять та приїздять сюди, щоб почерпнути із животворного духовного джерела сил, щоб знайти в собі всепрощення, підживитися спокоєм, любов’ю, благодаттю, а головне духовно очиститися.
Екскурсія визначними місцями тривала декілька годин. Розпочалося знайомство з головної святині цієї місцевості, головного храму Святогірської Лаври – Успенського собору. Це найбільша споруда монастиря.
Бажаючі мали змогу поставити свічку за рідних, поклонитись чудотворним іконам та мощам преподобного Іоанна Затворника Святогірського.

День Святих Рівноапостольних Мефодія та Кирила

Святі рівноапостольні першовчителі й просвітителі слов’янські, брати Кирило й Мефодій походили зі знатної родини, що жила в грецькому місті Солунь. Святий Мефодій був старшим із семи братів, святий Костянтин (Кирило – його чернече ім’я) – наймолодшим.
Святий Мефодій спочатку був у військовому званні й був правителем в одному з підлеглих Візантійської імперії слов’янських князівств.
Пробувши там близько 10 років, святий Мефодій прийняв чернецтво в одному з монастирів на горі Олімп. Святий Костянтин у досконалості осягнув всі науки свого часу й багато мов, особливо ретельно вивчав він твори святителя Григорія Богослова. Після закінчення навчання святий Костянтин прийняв сан ієрея й був призначений хоронителем патріаршої бібліотеки при храмі святої Софії, але незабаром залишив столицю й таємно пішов у монастир.
Розшуканий там і повернутий у Константинополь, він був призначений вчителем філософії у вищій Константинопольській школі.
Незабаром імператор викликав обох святих братів з монастиря й направив їх до хазарів для євангельської проповіді. На шляху вони зупинилися на якийсь час у місті Корсунь, готуючись до проповіді. В Корсуні чудесним чином святий Костянтин знайшов Євангеліє й Псалтир, написані “руськими літерами”, і людину, що говорить по-руськи, та почав навчатися в цієї людини читати й говорити на його мові. Після цього святі брати відбули до хазарів, де здобули перемогу в дебатах з юдеями й мусульманами, проповідуючи Євангельське вчення. Після чого вони повернулися в Константинополь. Святий Костянтин залишився в столиці, а святий Мефодій одержав ігуменство в невеликому монастирі Поліхрон, недалеко від гори Олімп, де він колись в подвигу проводив час.
Незабаром прийшли до імператора посли від моравского князя Ростислава, гнобленого німецькими єпископами, із проханням надіслати в Моравію вчителів, які могли б проповідувати рідною для слов’ян мовою.

Читати далі...

Зустрічаймо Святійшого Патріарха Філарета на Сумщині

Дорогі брати і сестри у Христі!
28 травня 2011 року відбудеться візит на Сумщину Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета. У м.Дружба Ямпільського району Святійший Патріарх Філарет звершить чин освячення новозбудованого Свято-Миколаївського храму.
Запрошуємо парафіян Сумської єпархії та всіх бажаючих 28 травня відвідати м.Дружбу та взяти участь у святковому богослужінні та зустрічі зі Святійшим Патріархом Філаретом.
28 травня (субота) о 5:00 ранку від Свято-Воскресенського собору буде відходити автобус. Всі охочі відвідати м.Дружбу можуть записатися в церковній крамниці Свято-Воскресенського собору.
Оргкомітет.