Новини з-за океану

Днями Республіка Парагвай святкувала 200-літній ювілей. З цієї нагоди в місті Енкарнасьйон відбулися урочисті заходи. В Українському клубі міста відбувся святковий концерт, на якому представники української діаспори демонстрували парагвайським друзям свої традиції. На сцені, прикрашеній державними прапорами Парагваю та України в танку зійшлися юні українці та парагвайці, в залі милозвучно лунали українські пісні. На заході було зачитано Указ керуючого Сумською єпархією УПЦ КП єпископа Мефодія, яким настоятеля храму Святого Юрія-Переможця ієрея Анатолія Яремка було піднесено до сану протоієрея. Указ: "За заслуги перед Українською Православною Церквою Київського Патріархату, за ревне служіння Національній Помісній Церкві, відданість в царині відродження духовності в місті Енкарансьйон Республіки Парагвай, відстоювання ідеалів українського православ'я, на прохання громади та згідно з Указом Святійшого Патріарха Філарета від 8 квітня 2011 року Ви підноситеся до сану протоієрея. Керуючий Сумською єпархією єпископ Мефодій". Таку новину українська громада вітала стоячи під звуки уставного многоліття.
Також в місті відбувся парад до 200-ліття Республіки Парагвай, під час якого вулицями міста пройшли різні національні громади в своєму традиційному вбранні, серед яких чільне місце посіла українська – наші вишиванки були чи не найколоритнішими серед усіх.
6 травня 2011 року українська громада м. Енкарнасьйон відсвяткувала престольне свято храму Святого Юрія-Переможця.
Цього дня, з нагоди храмового свята, урочисту Божественну Літургію відслужив настоятель храму протоієрей Анатолій Яремко.

Дивитись відео...

18 травня – день ікони Божої Матері «Невипивана чаша»

18 травня Православна Церква відзначає свято ікони Божої Матері «Невипивана чаша». Ця ікона відома у всьому православному світі тим, що ті, які моляться перед нею одержують благодатну допомогу Богородиці в боротьбі з пристрастю до алкоголю і наркотиків.
Явлення першообразу ікони Божої Матері «Невипивана Чаша» відбулося у 1878 році. Один селянин Тульської губернії - відставний солдат - був одержимий пристрастю пияцтва. Він пропивав усі гроші й дійшов до жебрацького стану. Від непомірного пияцтва у нього відмовили ноги, але він продовжував пити. І ось одного разу він побачив незвичайний сон. Перед ним з'явився старець-схимник і сказав: «Йди в місто Серпухов у монастир Владичиці Богородиці. Там є ікона Божої Матері «Невипивана Чаша», відслужи перед нею молебень і будеш здоровий душею і тілом».
Не володіючи ногами, не маючи сторонньої допомоги, без грошей, селянин не ризикнув вирушити у подорож. Старець з'явився йому знову, але той все ще не наважувався виконати почуте. Тоді старець з'явився йому утретє і вже настільки грізно наказав виконати веління, що нещасний п'яниця негайно на колінах поповз до монастиря.

Детальніше...

Анонс

21 травня 2011 року відбудеться візит на Полтавщину Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета. У Полтаві Святійший Патріарх Філарет звершить чин освячення відродженого Свято-Успенського кафедрального собору.
Запрошуємо парафіян Сумської єпархії та всіх бажаючих 21 травня відвідати Полтаву та разом з полтавцями побути на святкових богослужіннях та зустрічі зі Святійшим Патріархом Філаретом.
21 травня 2011 року о 9:00 відбудеться чин освячення Свято-Успенського кафедрального собору м. Полтави та Божественна Літургія (вул. Соборний майдан, 1), а о 17:00 – Всенічне бдіння у Свято-Миколаївській церкві м. Полтави (пров. Першотравневий, 3).
В заходах візьме участь єпископ Сумський і Охтирський Мефодій та духовенство Сумської єпархії.
Детальнішу інформацію про візит на Полтавщину Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета читайте на сайті Полтавської єпархії: http://orthodox.pl.ua

Єпископ Мефодій привітав ветеранів

Напередодні Дня Перемоги в Сумському єпархіальному управлінні відбулася зустріч Преосвященнійшого єпископа Сумського і Охтирського Мефодія з ветеранами.
На зустрічі владика привітав їх зі святом, побажав їм невичерпних сил і енергії, миру і добра, здоров'я і довголіття.
Єпископ Мефодій зазначив:
"Приклад героїзму у боротьбі з нацизмом, який ви продемонстрували усьому світові має стати взірцем патріотизму для прийдешніх поколінь. Здоров'я вам, дорогі ветерани і вічная пам'ять тим, хто не повернувся з полів війни".

Неділя Cвятих жінок-мироносиць

В день свята Преосвященніший єпископ Сумський і Охтирський Мефодій відслужив Божественну Літургію в Свято-Воскресенському кафедральному соборі м.Суми. Його Преосвященству співслужило духовенство собору.
"Сьогодні Свята Церква прославляє жінок-мироносиць через їхню велику любов до Господа. Ці жінки явили зразок надзвичайно живої і діяльної віри, зігрітою гарячою любов'ю до Христа Спасителя. Вони залишили свої будинки, батьків, близьких, щоб усюди слідувати за Ним і служити Йому. І навіть тоді, коли в останні дні земного життя Господа, від Нього відвернувся увесь світ, коли Його залишили улюблені учні, коли один з них зрадив, інший відрікся, коли Його судили й убивали як злочинця, за одне знайомство з яким загрожувала небезпека, тільки святі жінки з Богоматір'ю, незважаючи ні на що не відступили від Нього ні на крок. Вони першими довідалися про славне Воскресіння Спасителя. Прославляючи євангельських мироносиць, Церква в їх особі вшановує всіх жінок, які своїм життєвим подвигом слідування за Христом, стверджують своє високе покликання. Жінка - це і мати, і дружина, і сестра. Вона скрізь встигає - і вдома, і на роботі, і в Церкві, і помолитися за померлих та живих. Тож вітаючи православних хочу побажати вам, православні жінки, мілості і допомоги Божої, щоб ви завжди наслідували приклад своїх святих попередниць" - наголосив у проповіді владика.
Преосвященніший Мефодій привітав присутніх на службі ветеранів війни з Днем Перемоги побажавши їм міцного здоров'я і многая літа. Він підкреслив великий внесок українського народу в перемогу над нацизмом. Закликав усіх молитися за тих, хто загинув у часи воєнного лихоліття.
Також владика повідомив, що 28 травня на Сумщину прибуде Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет.

Фото...

6 ТРАВНЯ – ВЕЛИКОМУЧЕНИКА ЮРІЯ ПЕРЕМОЖЦЯ (ГЕОРГІЯ ПОБІДОНОСЦЯ)

Житіє цього святого, одного з найшанованіших у нашому народі, сповнене легендарних рис.
У стародавні часи в Сирофінікії в одному озері завелася потвора – велетенський змій, який пожирав усякого, хто проходив поруч. Не раз мешканці столичного міста Берит, розташованого поблизу, виряджали озброєні загони, аби позбутися лиха, та все дарма. Ба більше: чудовисько своїми отруйними випарами заражало і повітря, і земні плоди. Та врешті жителі міста – а всі вони були ідолопоклонниками – вирішили «домовитися» з монстром і за порадою кумирослужителів віддавали за жеребом одну дитину на день тій ненаситній потворі.
Прийшла черга і самому князеві пожертвувати своєю дочкою. Стоячи на березі озера, юна княжна ридала, ждучи смертної години. Аж ось в образі молодого вершника, озброєного списом, з’являється Божий посланець – святий Георгій. «Біжи звідси, добрий юначе, – заволала бідолашна дівчина, – щоб тобі не загинути разом зі мною!» – «Не загинеш, – відповів витязь. – В ім’я Господа мого Ісуса Христа все можливо». Цієї миті з озера випірнув змій, а святий побідоносець, осінивши себе хресним знаменням, ударив чудовисько списом та, поранивши його, прив’язав до пояса, наче пса, і повів у місто. Вражені цим чудом, двадцять п’ять тисяч мужів та їхні жінки й діти прийняли святе Хрещення.
Оскільки ця оповідь, як бачимо, існує в суто легендарній формі, науковці довго сумнівалися в тому, що святий Юрій це історична особа. Кілька десятиліть знадобилося вченим у ХХ ст., щоб вияснити істину. Дослідники дійшли думки, що за цією фольклорною оболонкою приховуються реальні події. Насправді йдеться про подвижника Христової віри, який жив і проповідував у Нікомідії (це тепер у Туреччині), де й загинув 303 року.
Хто ж такий змій у цій легенді? Це той же дракон, про якого розповідається і в Книзі пророка Даниїла, і в Одкровенні Йоана Богослова, і в інших частинах Святого Письма.

Радониця – радість воскресіння померлих

У вівторок другої седмиці після Пасхи, через день після Фоминої неділі, Православна Церква відзначає Радоницю – день першого поминання покійних після Великодня.
Зазвичай у цей день після вечірнього богослужіння або після Літургії здійснюється повна панахида. За традицією віруючі відвідують кладовище, моляться біля могил, здійснюють літію.
За свідченням святителя Іоанна Златоуста (IV ст.), це свято відзначалося ще в сиву давнину. Слово «радониця» походить від слова «радість». Радониця зобов`язує нас, православних християн, не заглиблюватися в переживання щодо смерті близьких, а, навпаки, радіти їх народженню в інше життя – життя вічне. Перемога над смертю, отримана смертю і Воскресінням Христа, витісняє печаль про тимчасову розлуку з рідними.
Саме на Радоницю існує звичай святкування Пасхи на могилах покійних, куди приносять фарбовані яйця та інші пасхальні страви, де звершується поминальна трапеза і частина приготовленого віддається убогій братії на помин душі. Таке спілкування з покійними, виражене через звичайні дії, відображає віру в те, що вони і після смерті не перестають бути членами Церкви Того Бога, Який не "є Бог мертвих, але живих" (Мф. 22, 32).
Стосовно ж звичаю відвідувати кладовища в самий день Пасхи, що розповсюдився останнім часом, то він суперечить найдавнішим встановленням Церкви: аж до дев'ятого дня після Пасхи поминання спочилих ніколи не звершується. Якщо людина вмирає на Пасху, то її ховають за особливим пасхальним чином. Пасха – час особливої і виняткової радості, свято перемоги над смертю і над всякою скорботою і печаллю.
«Постараймося, наскільки це можливо, допомагати покійним, замість сліз, замість ридань, замість пишних гробів, нашими молитвами, милостинею і приношеннями, щоб таким чином і їм, і нам отримати обітовані блага». (Свт. Іоан Золотоустий)

Вийшли друком нові книги диякона Володимира Пержила

Етнограф і фольклорист о. Володимир (Пержило) завершив дослідницьку працю “З піснею від Лемківщини до Слобожанщини”. В ній автор висвітлив багатогранні сторони життєвого і творчого шляху наших земляків, відомих композиторів, уродженців Сумщини - Дмитра Бортнянського та Максима Березовського.
У другій книзі, що має назву “Забута гілка українського роду” Володимир Пержило описує невідомі сторінки з життя українців на теренах Жовтого Клину (Надволжя).

Фото...

В гостях у Сумській єпархії

Днями Сумську єпархію УПЦ КП відвідав відомий педагог, збирач та дослідник українського фольклору із Закарпаття Ярослав Іванович Срібняк.
Ярослав Іванович - батько клірика Сумської єпархії протоієрея Ярослава Срібняка – доклав чимало зусиль у зведенні Свято-Юріївського храму м. Конотоп. Завдяки своїм музикальним здібностям він підібрав і організував хор храму.
За працю у допомозі по розбудові Сумської єпархії до Світлого Свята Воскресіння Христового нагороджений грамотою Сумського єпархіального управління.

Фото...

Неділя апостола Фоми. Антипасха

З давніх часів восьмий день після Пасхи, як закінчення Світлої седмиці, святкувався особливо, був як би заміною Пасхи, тому і названий Антипаскою, що значить замість Пасхи. У цей день оновлюється пам'ять Воскресіння Христового, тому Антипасха називається ще неділею оновлення. Так як оновлення воскресіння Ісуса Христа було ради апостола Фоми, який не був присутній в подіях Воскресіння Спасителя і не вірив у це, то саме йому і були явлені докази Воскресіння. У зв'язку з цим неділю називають Фоминою. Церква надає цій події особливого значення. Своїм явленням апостолові Фомі, воскреслий Господь запевняє, що Він мав по Воскресінні не уявну, примарну плоть, а дійсно пречисту, яку сприйняв від утроби Пресвятої Богородиці, з якою був прибитий до хреста і на якій залишилися від того, навіть по Воскресінні, виразки.
Хресна смерть Христа справила на апостола Фому неймовірно гнітюче враження: він наче утвердився в переконанні, що втрата Його безповоротна. На запевнення учнів про воскресіння Христа він відповідає: «Якщо не побачу на руках Його ран від цвяхів і не вкладу руки моєї в ребра Його, не повірю» (Ін. 20, 25).
На восьмий день після Воскресіння Господь з'явився апостолові Фомі і, свідчачи про те, що був з учнями весь час після воскресіння, не став чекати питань Фоми, показавши йому Свої рани, відповівши на його невиказане прохання. У Євангелії не сказано, чи дійсно відчував на дотик Фома рани Господа, але так віра розпалилася в ньому яскравим полум'ям, і він вигукнув: «Господь мій і Бог мій!» Цими словами Фома сповідав не тільки віру у Воскресіння Христове, а й віру в Його Божество .
Напередодні, 30 квітня, у суботу ввечері, Преосвященніший єпископ Сумський і Охтирський Мефодій відслужив Всенічне Бдіння у Свято-Воскресенському кафедральному соборі, а в неділю – Божественну Літургію. Його Преосвященству співслужило духовенство собору.
Після Літургії була відслужена панахида за всіма од віку спочилими.

Фото...